Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Перехресні стежки, Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "Перехресні стежки, Франко І. Я."

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Перехресні стежки" автора Франко І. Я.. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 106
Перейти на сторінку:
подвійна адміністрація, подвійний кошт.

- Се так.

- В усякім разі дуже прошу любого графа...

- Але ж розуміється! - перервав живо граф.- Се ж мій обов’язок переглянути статут.

- Ми не зрікаємось твоєї цінної опозиції,- з солодким усміхом мовив маршалок.- Навпаки, вона нам дуже пожадана, але почуваємо, що в основному питанні по нашім боці правда.

- Ну, маршалку,- мовив трохи уражений граф,- за кого ж ти мене маєш, думаючи, що я можу бути в опозиції проти справедливого проекту?

- А в такім разі ми погодимося! - радісно мовив маршалок і протягнув графові обі руки. Сей обтер пальці правої руки серветою і подав її маршалкові.

Обід помалу доходив до кінця. Коли подали індика, гостям поналивано шампана, і граф Кшивотульський підніс тост на здоров’я соленізантки, оздоби польського жіноцтва, господині повіту, пані маршалкової. Тост принято з ентузіазмом, граф поцілував руку господині, а за його прикладом робили се по черзі всі інші гості. Потім пішло морожене, цукри і фрукти, і тут маршалок у довгій цвітастій промові подякував усім гостям за честь, а обертаючися спеціально до графа, горячо славив згоду і єдність усіх найблагородніших і найповажніших людей у повіті, остерігав перед розладдям у їх рядах перед лицем ворога, що встає знизу і піднімає до бою проти сього острова ладу, традиції і цивілізації всі темні сили. І сей тост принято з великим одушевленням, а маршалок і граф кинулись собі в обійми.

Вже геть по дев’ятій гості повставали з-за стола. Дами разом з панею маршалковою пішли до її покоїв, а мужчини перейшли до кабінету пана маршалка на чорну каву і цигара. Пан маршалок ішов передом попід руку з графом.

- А що, коханий графе, твоя справа в суді? - запитав мов знехотя.

- А,- всміхнувся йовіально граф,- ось мій нинішній візаві,- і він, обернувшися лицем, говорив так, щоб чув його й президент, що йшов зараз за ними,- ось пан президент ласкавий хоче конче мене на старі літа впакувати до криміналу.

- Вільні жарти, пане графе, вільні жарти,- трохи заклопотаний, мовив президент.

- Ну, але скажіть, так, по щирості: се б була велика сатисфакція для вас, судовиків, посадити мене так з на місячок, на два, а?

Президент переборов своє заклопотання і приняв поважний вид.

- Пане графе,- мовив він,- тілько бог знає, скілько клопоту наробила мені досі ся справа. Задля неї досі,- скажу се sub rosa, 40 хоч се урядова тайна,- я був два рази у президента крайового суду і раз у намісника.

- Ов, а я й не знав, що Гриць Галабурда,- так називався побитий графом селянин,- така велика фігура, що його відворотною стороною цікавляться аж такі великі достойники. Чи не жадали фотографії?

- Отак пан граф завсіди! - сумно хитаючи головою, промовив президент.- Кілько разів можна було вбити сю нещасну справу, якби пан граф були лише хотіли насерйо!

- Я? Хіба я зачинав її?

- Ну, до певної міри так,- несміло мовив президент.

- Раrdon, коханий президенте. Хлоп приходить до мене зі скаргою, я вислухую його і бачу, що справа ясна, як сонце...

- Дарують шановний граф,- перервав президент.- Справа зовсім не така ясна, а головно, пан граф не мали ніякого права судити її.

- Е, що там мені ваші писані права! - офукнувся граф і пустив величезний клуб диму просто в лице президентові.

- Перепрошаю, панове,- вмішався пан маршалок,- але мені здається, що дискусія зійшла на невластиву дорогу. Шановний пан президент сказав перед хвилею, що справа могла б бути залагоджена. Даруйте, що я вмішуюся в се діло, але мені, як і загалом усьому обивательству, безмірно залежить на тім, аби ся справа була залагоджена без скандалу. Се конче потрібне для поваги нашого стану, цілого повіту.

- І я нічого більше не бажаю,- додав президент.

- Так вільно спитати, як пан президент представляють собі її залагодження?

- Схотіть, панове, зрозуміти,- мовив, немов звиняючися, президент,- що я не можу попросту взяти і кинути справу під сукно. Вона занадто голосна, а вдодатку маємо тут у повіті кореспондента...

- Їдовиту гадюку! - додав маршалок.

- При тім справа не в моїх руках. Слідство скінчене, акти має в руках прокуратор...

- Ну, хто хоче в горох, той уже знайде стежку,- буркнув граф.

Президент закусив губи і замовк.

- Коханий президенте,- задобрював його маршалок, бачачи, що графова увага болючо діткнула його,- прошу не переривати собі. Ми цікаві знати, який можливий вихід із сеї справи. Я не сумніваюся, що наш любий граф зробить усе що зможе, щоб задовольнити вимоги права.

- Вихід тут дуже простий,- мовив успокоєний президент.- Панове, знаєте старий правний аксіом: Wo kein Kläger, da kein Richter. 41 Хоча в сьому випадку скаргу веде прокураторія, але я не сумніваюся і готов зі свого боку зробити все, що зможу в тім напрямі, щоб вона відступила від оскарження, коли тілько первісний покривджений зажадає того.

- Грицько Галабурда! - скрикнув граф.- А що, чи не казав я, що він тут головна особа.

- Беру на себе Грицька Галабурду,- мовив маршалок,- і надіюся ще завтра доставити його з такою заявою до прокураторії.

Граф Кшивотульський витріщив очі.

- Добре би було,- мовив далі президент,- якби із громади покривдженого явилася депутація у прокуратора і в мене і зложила свідоцтво...

- І се беру на себе! - поспішно мовив маршалок.

- Ну, а нам нічого більше й не треба. Але якусь опору, якесь покриття мусимо мати.

- Коли лиш сього вам треба! Се ж при тій популярності, яку має наш коханий граф, найлегша річ у світі. Що, любий графе, не маєш нічого против того, щоб я взяв сю справу в свої руки?

Граф мовчки подав руку йому, а потім президентові. Всі три панове поєднались. Се поєднання запечатало справу реформи повітових кас і справу Гриця Галабурди. Хлопських 80 000 з[олотих] р[инських] мали без опозиції піти на латання дір у кишенях пана маршалка, Гриць Галабурда мав замість покарання свого кривдника задовольнитися кільканадцятьма ринськими «басарунку», а в повіті мала відтепер панувати

1 ... 61 62 63 ... 106
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Перехресні стежки, Франко І. Я.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Перехресні стежки, Франко І. Я."