Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой 📚 - Українською

Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"

1 002
0
19.08.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Секрети Лос-Анджелеса" автора Джеймс Еллрой. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 61 62 63 ... 200
Перейти на сторінку:
Паркер, — це тих чорномазих рук справа?

— Не впевнений, сер.

— Ти, і сам того не бажаючи, тимчасово вивів їх з-під обвинувачень. Думаєш, я на тебе за це гніваюся?

— Сер, єдине, чого ми обидва прагнемо, — абсолютної справедливості. Але ви про мене занадто високої думки.

Паркер посміхнувся.

— Едмунде, не переймайся через вибрик Вайта. Ти вартий десятьох таких, як він. Він, звичайно, завалив трьох бандюків на чергуванні, але це все дрібниці порівняно з тим, що ти зробив під час війни. Пам’ятай про це.

Ґаллодет чекав на нього під дверима палати, у якій лежала дівчина. У коридорі все пахло дезінфекційними засобами — знайомий аромат, поверхом нижче померла його мати.

— Привіт, сержанте.

— Називай мене Боб. Елліс Лоу передавав тобі вітання й подяки. Він боявся, що підозрюваних заб’ють до смерті і не буде кого садити на лаву підсудних.

— Зате виявилося, що в «Нічній сові» були не вони, — засміявся Ед.

— Мене це не обходить, а Лоу — і поготів. Викрадення і зґвалтування тягне на вишак. Лоу спить і бачить, як закопати їх, і я теж — сам цього захочеш, коли поспілкуєшся із дівчиною. А тепер питання на мільйон баксів: як думаєш, це вони?

Ед похитав головою.

— Зважаючи на їхні реакції — навряд чи. Але Фонтейн сказав, що вони кудись возили дівчину. Власне, він поплив після того, як я натякнув йому, що вони «продали її». Це міг бути Солодкий Коутс та інша невелика банда, можливо, двоє з тих, кому вони її продали. Під час арешту грошей при них не виявилося, але так чи інакше — чи то після «Нічної сови», чи то після групового зґвалтування — їх заникали, бо вони були заляпані кров’ю, в той час як одяг, у якому було скоєно злочин, спалили.

— Значить, нам треба дізнатися від дівчини приблизний час, коли все відбувалося, — присвиснув Ґаллодет, — і встановити особи іще двох нападників.

— Егеж. А наші підозрювані мовчать, ніби води в рота набрали, а Вайт угрохав єдиного свідка, який міг нам допомогти.

— О, цей Вайт — справжній псих? Не переймайся, те, що ти його побоюєшся — ознака психічного здоров’я. Гаразд, ходімо поговоримо із юною леді.

Вони увійшли до палати. Підходи до ліжка заблокувала шерифова наглядачка — висока, гладка, із зализаним назад коротким волоссям.

— Ед Екслі, Дот Ротштейн, — промовив Ґаллодет.

Дот кивнула й відійшла убік.

Інес Сото.

Чорні очиська, обличчя набрякле, у саднах. Волосся зголене під корінь, видно операційні шви. У руках — крапельниця, трубочки тікають під ковдру. Розбиті кісточки пальців, зламані нігті — вона опиралася. Ед згадав свою маму: облисілу, страшенно схудлу, підключену до апарата штучного дихання.

— Міс Сото, це — сержант Екслі, сказав Ґаллодет.

Ед підійшов ближче, сперся на поручні ліжка.

— Вибачте, що не змогли дати вам більше часу на відновлення, я спробую зробити все якомога швидше.

Інес Сото поглянула на нього — чорні очі, залиті кров’ю.

— Я не дивитимуся більше ні на які фотографії, — прохрипіла вона.

— Міс Сото упізнала на фотографіях Коутса, Джонса і Фонтейна, — втрутився Ґаллодет. — Я попередив, що їй, можливо, доведеться подивитися знімки ще кількох підозрюваних.

Ед похитав головою.

— Це може трохи зачекати. А зараз мені потрібно, аби ви, міс Сото, пригадали хронологію подій, що сталися із вами дві ночі тому. Ми будемо робити це дуже повільно, і зараз нас цікавлять не деталі, а просто перебіг подій. Подробиці можуть зачекати, коли ви добре відпочинете. Будь ласка, не поспішайте, розкажіть нам усе — почніть із тієї хвилини, коли ці троє чоловіків вас викрали.

— Вони не чоловіки! — спробувала підвестися у ліжку Інес.

Ед стиснув рукою поручень ліжка.

— Я знаю. Повірте, вони не уникнуть покарання за те, що вони зробили з вами. Але спершу нам необхідно підтвердити або заперечити їхню причетність до іншого злочину.

— Я хочу, аби вони здохли! Чула по радіо, що їх можуть стратити! Я хочу, аби вони здохли за те, що зробили!

— Ми не можемо цього зробити, бо тоді уникнуть покарання інші негідники. Ми повинні зробити все правильно.

— Правильно — це по-вашому означає, — прошепотіла вона, — що шестеро білих набагато важливіші за мексикашку із Бойлі-Гайтс! Ці звірі мене ґвалтували, трахали в рот. Вони в мене

1 ... 61 62 63 ... 200
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"