Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

виникненні нового виду товарної продукції, внаслідок рішення платника про застосування до відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, розмір податкових зобов’язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаним на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за мінусом сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

263.6.8. Коментований підпункт визначає, що сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин у тому податковому (звітному) періоді, в якому завершується комплекс технологічних операцій (процесів).

263.6.9. У даному підпункті наведена формула, за якою здійснюється обчислення розрахункової вартості видобутої корисної копалини:

Складовими даної формули є:

1) Вмп — витрати, що визначені у пп. 263.6.5 — 263.6.8 ст. 263 цього Кодексу). Даний показник обчислюється в грошових одиницях;

2) Крмпе — коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (промислу), який відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої Постановою КМУ від 05.05.1997 р. № 432, є величиною, що визначається як співвідношення фінансового результату операційної діяльності до виробничої собівартості продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут;

3) Vмп — обсяг (кількість) корисних копалин, видобутий за податковий (звітний) період, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничодобувним підприємством як запаси — активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником — суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням; та які складаються із сировини, що призначена для обслуговування виробництва, у тому числі й шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Дані, на основі яких розраховується розрахункова вартість видобутої сировини, мають бути підтвердженими первинними документами бухгалтерського обліку.

263.6.10. У коментованому підпункті визначено також особливості обрахунку вартості руди урану та золота. Зазначається, що при даному обрахунку необхідно враховувати ціну реалізації хімічно чистого металу без урахування суми податку на додану вартість, який включено до даної ціни за податковий (звітний) період, при цьому даний показник необхідно зменшити на суму витрат, здійснених на збагачення (афінаж — технологічний металургійний процес очистки благородних металів від забруднюючих домішок) та доставку споживачу. Коли в такому періоді не здійснюється реалізація, то враховується ціна реалізації за найближчі податкові періоди.

263.7. У коментованому пункті визначено порядок обчислення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин, який встановлюється залежно від ставок (див. п.263.9 ст. 263 даного Кодексу).

263.7.1. При ставках, встановлених у відносних показниках (відсотках) (див. п. 263.9 ст. 263 цього Кодексу), розрахунок податкових зобов’язань з плати за користування надрами здійснюється за наведеною у коментованому пункті формулою:

Пзн = Vф × Вкк × Свнз × Кпп.

За даною формулою податкові зобов’язання з плати за користування надрами визначаються шляхом множення Vф — обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об’єму) (методику обчислення див. у коментарі до п. 263.8 ст. 263 цього Кодексу) на Вкк — вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (методику обчислення див. у коментарі до п. 6 ст. 263 цього Кодексу); на Свнз — величину ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановленої у п. 263.9 ст. 263 цього Кодексу; та на Кпп — коригуючий коефіцієнт, встановлений у п. 263.10 ст. 263 цього Кодексу.

263.7.2. При абсолютних ставках, які виражаються у вартісному (грошовому) вираженні (див п. 263.9. ст. 263 цього Кодексу), розрахунок податкових зобов’язань з плати за користування надрами здійснюється за наведеною у коментованому пункті формулою:

Пзн = Vф × Сазн × Кпп.

За даною формулою податкові зобов’язання з плати за користування надрами шляхом множення Vф обсягу (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин в межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об’єму) (методику обчислення див. у коментарі до п. 263.8 ст. 263 цього Кодексу); на Сазн — величину визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановленої у п. 263.9 ст. 263 цього Кодексу; на Кпп — коригуючий коефіцієнт, встановлений п. 263.10 ст. 263 цього Кодексу.

263.8. У даному пункті затверджено порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин.

263.8.1. У вказаному підпункті встановлюється порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин. Зокрема, вказується, що платник зобов’язаний самостійно визначати у журналі обліку видобутих корисних копалин обсяг (кількість) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) відповідно до вимог схеми руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції. Схеми руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) розробляються та затверджуються наказом керівника суб’єкта господарювання (див. п. 3.1 ст. 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 31.07.2007 № 107/370).

263.8.2. Кількість корисної копалини в даному родовищі називають запасами. Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат під час видобування.

263.9. У даному пункті наведені ставки плати за користування надрами для видобутку корисних копалин.

При