Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Мій супер сусід, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій супер сусід, Аріна Вільде"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій супер сусід" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 62 63 64 ... 102
Перейти на сторінку:
Глава 30.1

****

Кіра

Ми вечеряємо під звуки моря та спів чайок. Сонце повільно ховається за горизонтом, а холодний вітерець приємно лоскоче шкіру. Влад не п'є, він за кермом, а я через нерви не можу відірватися від келиха з вином.

Він увесь час невідривно стежить за моїми рухами, торкається то руки, то волосся, погладжує ногу і шепоче на вушко всякі непристойності. Від хвилювання й того, що має статися після вечері, у мене все валиться з рук. Я кидаю вилку, перевертаю склянку з соком, а на завершення мене кусає комар і я так самозабутньо шкрябаю ногу, що не помічаю, як чіпляю ліктем тарілку з шоколадним тортом, яка летить прямо на джинси Влада.

- Вибач. - Червонію і хапаюся за серветки.

- Нічого страшного, але якщо ти й далі так відчайдушно намагатимешся відтерти крем від моїх штанів, то до машини ми не дійдемо. Доведеться перекрити вхід у вбиральню, - усміхається він, відсуває від своєї ширинки мою руку і цілує її.

Матінко моя, я й не знала, що існують такі чоловіки, як він! Намагаюся знайти спільне між Владом, який кричав мені всякі гидоти через стіну місяць тому, і Владом, який з такою уважністю ставиться до мене зараз, і не виходить. Немов дві різні людини. Може, він має брата-близнюка? Як у фільмах.

Влад розплачується за нашу вечерю, бере мене за руку, і ми неквапливо повертаємось до парку розваг.

- Розкажи про себе. - Я таки не можу подолати свою цікавість і хочу дізнатися про цього чоловіка все. Сьогодні ми багато сміялися, цілувалися, жартували, але жодного разу не говорили про себе.

- У мене абсолютно нудне життя, тож нема чого розповідати.

- Ну-у-у, такого не може бути.Розкажи про дитинство, що любиш, де бував, про батьків. - Відчуваю, як Влад напружився після моїх слів, і вирішую до кінця вечора прикусити свого язика, щоби більше нічого не зіпсувати.

Зрештою, ще зарано лізти в душу один одному, а ще - приручати такого чоловіка, як Влад, треба повільно. Потроху, але так, щоб у якийсь момент він забув про те, що раніше якось жив без мене. Повільно і без зайвого натиску. Так завжди говорила Лінка, і цього разу я збираюся скористатися її порадою.

- Мої батьки померли, коли мені було три, я виріс у дитячому будинку, так що сама розумієш, спогади у мене зовсім не райдужні, - після недовгої паузи таки відповідає він, а я не знаю, що можна сказати на це.

Жалість йому точно не потрібна, розвивати тему далі теж не найкраще рішення, тому я просто киваю головою і мовчки йду далі, уявляючи маленького сумного Влада, який залишився без батьків і щодня дивиться у вікно, сподіваючись, що вони прийдуть за ним.

- А ти? Розкажеш про себе? І про те, чому після візиту матері була така засмучена? - Перериває мої думки Влад, і я радію, що він не закрився від мене.

- Ну, мама знайшла мені сусідку. - Закочую очі, намагаючись не думати всерйоз про те, що мені таки доведеться з кимось жити. Я згодна тільки з Владом. - Вона навіть не спитала моєї згоди.

- А батько? Чи у вас головна мама в сім'ї?

- Із цим все складно. У мене... У мене, можна сказати, два батька. Мої батьки розлучилися, і мене виростив вітчим. Але цю квартиру купив батько, і я не розумію, чому мама розпоряджається нею як хоче.- Мені треба було комусь виговоритися, а Влад виявився добрим слухачем.

- Ясно. І наскільки близькі ви з батьком після їх розлучення?

- Ем-м, майже не спілкуємося. Іноді він дзвонить, запитує, як справи, дуже рідко приїжджає, щоб побачитися, але я не хвилююся з цього приводу. - Наша розмова закінчується біля Чортового колеса, ми сідаємо в кабінку, і від нічного міста, яке з висоти п'ятдесяти метрів видно, як на долоні, у мене захоплює подих. - Гарно, - шепочу захоплено, коли кабінка зупиняється на самому верху.

- Ти красивіша, - шепоче Влад, цілуючи мене в шию і пробираючись пальцями під майку. - Весь вечір думаю про те, як роздягатиму тебе і милуватися твоїм оголеним тілом.

Від його шепотіння шкіра вкрилася мурашками, а серце в грудях забилося частіше. Його рука ніжно погладжує мій животик, опускається нижче, задирає край спідниці і проникає під трусики.

- Владе, - видихаю я, намагаючись зупинити його.

- Тихіше. - Цілує мене в губи і дражнить пальцями між ніг.

Я відчуваю, як збудження покриває мене з головою. Це божевілля - пестити один одного високо над землею, коли всього за кілька метрів від нас у сусідніх кабінках сидять люди. Але темрява приховує нас від цікавих очей, і я тягнуся до його пояса, але не встигаю розстібнути. Колесо знову починає рух, і ми повільно спускаємося вниз.

Влад відривається від мене, смикає вниз мою спідницю, ніжно заправляє за вухо пасмо волосся, що вибилося з зачіски, і глибоко дихає, намагаючись заспокоїтися.

- Треба ще якось повторити, тільки доплатити, щоб нас довше потримали нагорі, - сміється він, вибираючись із кабінки і подаючи мені руку.

- Дякую тобі, - все-таки наважуюсь сказати це.

- За що? - Ловлю здивований погляд чоловіка і не можу припинити розглядати його обличчя. Боже, який же він таки гарний.

- За все. За вечір, за добрий настрій, за вечерю, за те, що подарував мені цей день.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 62 63 64 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій супер сусід, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій супер сусід, Аріна Вільде"