Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Шашлики віднесли в будинок, і компанія знову сіла за стіл, виділивши Насті місце поруч з подругою. Стас сидів навпроти. Настя намагалася не помічати того, як об нього поруч терлась дівчина з балету. Шепотіла щось на вухо, і той криво посміхався. Відверто загравала, водячи гострим нігтем по його руці, що лежала на столі. «Хто її взагалі сюди запросив, цю плюгавку?» Подумки сердилась Настя. "Для чого? Або вони зі Стасом разом? А як же Свєта?»Довелося навіть сісти напівбоком, щоб не помічати їх спілкування. Стас дозволяє таку поведінку, значить йому приємна її увагу. Від цього стало не по собі. Вона, як дурна, боїться з ним зустрічей, як вогню, а цей плейбой, здається, живе собі нормальним життям, вже і забувши про те, що ще нещодавно обіцяв чекати ... Тільки чого чекати?
Хлопці щось розповідали, перебиваючи один одного, напівп'яні дівчата сміялися, здається голосніше електродрилі. Настя дивилася на весь цей хаос і ловила себе на думці, що її здавалося б єдине бажання встати і піти перекриває ще більш сильне - залишитися. Через нього.
- Анастасія, - раптово подав голос один з гостей. Настя знехотя подивилась на рудого хлопця років вісімнадцяти і відклала виделку. - А ти поїдеш в тур зі Стасом?
- В тур навіть продюсер не завжди їде зі своїми співаками, - окинула його байдужим поглядом і встала, взявши зі столу свою чашку з кавою.
- Жаааль. - простягнув рудий і сьорбнув зі склянки, як ніби не помічаючи небажання дівчина спілкуватися. - Думаю, така муза як ти їм не завадила б.
- А їй не подобаються музиканти. - Настя різко обернулася на зухвалу репліку Стаса. Той сидів, вальяжно відкинувшись на спинку стільця. Поруч Катя, здається, так її звали, закинула йому на коліна свої довгі ноги. Прямо ідеальна пара з обкладинки журналу.
- Мені подобаються ті, у кого є мізки. – відповіла Настя, демонстративно провівши поглядом повним презирства по танцівниці.
- А що ж ти тоді заміж за продюсера вийшла, а не за вченого? - карі очі не відпускали її погляду, викликаючи на емоції. Вона розуміла це. Розуміла, що спеціально грубить, злиться на те, що сталося в Болгарії. Тільки якщо злиться, навіщо цю обіймає? Теж на зло?
- Кого полюбила, за того і вийшла.
- І сильно полюбила?
- Досить для того, щоб залишитися з ним і не поїхати, - боляче вколола. У Стаса навіть щелепи стиснулися. Навіщо сказала таке і сама не зрозуміла. Тільки Катя ця її дратувала. Ревнощі, чортзна-звідки узялися, вже захопили в свої цупкі пазурі і не відпускали, роздираючи все сильніше і болючіше впиваючись в шкіру.
За столом всі перезирнулися, але через пару секунд розгубленого мовчання, спілкування відновилося. Випивка і тости знову потекли рікою.
Настя витягла у Машки з сумки сигарети і вирушила у двір. Скільки вона не курила? П'ять років? А зараз всередині все стискалося, так сильно хотілося затягнутися. Пройшла до підвісної дерев'яної гойдалки і сіла на неї, тепліше загорнувшись в кардиган. Підкурила сигарету і глибоко втягнула гіркий дим. Скільки сил їй коштувало кинути, і ось зірвалася. А все через нього. Звідки він взявся тільки на її голову? Всі нутрощі вивертає. Настя і далеко знаходитися не може, і поруч теж. Мучить її тільки. Або вона його мучить? Як складно все це. Якщо він і правда закоханий в неї, то і хлопцеві не солодко доводиться. Навіть гірше, ніж їй. Розумом це розуміла. Та хіба ж зможеш вести себе адекватно, коли емоції на межі? Суперечливі і різні. Коли врізати хочеться за цю його Катю, Свєту і вагон інших, а погляд сам на губи падає.
Через деякий час знову залунала музика, і вся компанія ввалилася у двір. В руках стаканчики. Дівчата, здається, зовсім перестали віддавати собі звіт в тому, як поводяться, або це зараз стало нормою - зажиматися на очах у всіх, і дозволяти хлопцям лапати себе так безцеремонно? Стас теж вийшов на ганок і сперся плечем об одвірок. Ззаду його обхопили жіночі руки, і Настя зубами рипнула від знову займистих ревнивих почуттів. У темряві не було видно, куди він дивиться, але їй чомусь здавалося, що саме на неї. Обіймає свою Катю за талію, щось шепоче пригорнувшись впритул до вуха, після чого та губу прикушує і тягне його за руку в будинок. Стас сміється, закинувши голову, і шльопає її по обтягнутому короткими шортами підтягнутому заду, тут же безслідно разом зникаючи в будинку. Більше Настя цього витримувати не могла. Лють на нього і, в першу чергу, на себе облила хвилею. Скочила з гойдалки, забрала з будинку свою сумочку і кинулася до машини. Що за мазохізм? Навіщо вона сидить і як остання ідіотка спостерігає за ними? Чи їй робити нічого крім як вестися на його провокації? На неї ж дивився, а ту затискав. Спеціально. Знає, за які ниточки смикати, щоб домогтися свого.
Коли Настя дійшла до воріт, перед нею раптом виросла чоловіча фігура, невпевнено стоюча на ногах.
- Настя, вже їдеш? - Жора. Той самий рудий, що дошкуляв її питаннями за столом. Очі дивляться в різні боки, п'яна посмішка, в тремтячих руках сигарета. Здається, йому зараз тільки одне потрібно - ліжко і гарненько виспатися. Настя не відповівши, зробила крок вправо, щоб обійти його, але той, похитнувся, схопив її за руку і несподівано до себе потягнув. - Ми ж навіть познайомитися ще не встигли. - злість кипляча до цього, посилилася вдвічі, коли її обличчя обдало п'яним диханням.
- Слухай, відвали, а. - виплюнула Настя і руку смикнула. Той випустив її зап'ястя, але обличчя в мить посерйознішало.
- Ти охрініла?
- Протверезій, придурок.
- Я тобі зараз влаштую. У всі щілини відтрахаю, сука ... - більше він сказати нічого не встиг. У його фізіономію з силою врізався чийсь кулак, і хлопець відшатнувся, врізаючись в ворота і вдаряючись головою. З носа потекла кров. Настя здригнулась від несподіванки і підвела голову. Стас. Щелепа стиснута, очі подібно грозі вивергають блискавки, весь напружений. Жора спробував сфокусувати погляд, але Стас грубо схопив його за шию і підштовхнув у бік будинку.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.