Читати книгу - "Місто мертвих ангелів, Несвятий революціонер"

-Чудовий ти маніпулятор, Вільяме, але ти ж знаєш, що актора не підкупиш вдалою грою на публіку. Актор сам вирішує, як влучно йому показати історію.

-Дякую за комплімент, Фіністере, але все ж… Ті три тупі голови – це лише очевидний факт того, що мене можна було спіймати. Як ти знав, що я приїду саме у це місто? Я вдало себе замаскував, підказавши у свідомості Конграйту, що потрібно йти у Генеральне управління слідчими(ГУС), адже якщо хочеш бути поближче до ворогів своїх, то знаходяться прямо у їх лігві. Як ти взнавав про кожний мій наступний крок?

-Вільяме, начальник управління мій старий каторжник та невмілий гравець у шахи – Чонсі, він запропонував мені цю роботу. Який я актор, Стоннеті, якщо не маю трупи друзів у кожній своїй галузі професій. Я пам’ятаю той день, коли  ти увійшов вперше у двері. Я відразу зрозумів, що твою пику я десь бачив, але без доказів до Чонсі у кабінет я зайти не міг. Довелось просити його таємно стежити за тобою, точніше за Артуром Конграйтом, але був один нюанс, Вільяме, усю роботу я підкидував тобі сам. Маєток Бранца у Кемніці, де я також слідкував за тобою. Пам’ятаєш Ганса Брудді? Це моя людина, канібале, я просив його стежити за тобою, просив аби його п’яний помічник тебе  побив, аби ти у ту ніч нікого не убив. І тепер Вільденбург… Я загнав тебе сюди. Бо свідомість Конграйта розуміла, що йому потрібно на якісь гроші жити, а твоя свідомість – що тобі потрібно вже убити людину. Саме Вільденбург був чудовим місцем для цього, для спостереження за тобою та викриття.  Нікому не потрібне місто мертвих ангелів, де на сцену ніколи не вийде Бог, щоб їх воскресити… Через три дні тебе очікує страта, Вільяме, насолоджуйся життям у клітці, поки можеш. Доки новина про тебе розповзеться по-всьому континенту, усі сім’ї, горе яким ти приніс, приїдуть, аби побачити, як тебе спалюють заживо на кострі. А зараз я мушу йти. Прощавай, антигерой моєї особистої п’єси. Через три дні покличу тебе на біс.

Фіністер розвернувся та пішов. Вільям не промовив ані слова. Мертва тиша стояла у тюремному блоці. Рудабо відчув на собі погляд, морозно обійнявший його душу… Він повернувся. Усі 32 наточені, загострені зуби дивилися на Фіністера. Очі налились кров’ю, зіниці звузились і у погляді був помітний лише слідчий. Слина текла із рота монстра. Звір дивився на свого мисливця, маючи останні надії, аби втекти та убити його. Востаннє Фіністер поглянув на свою ціль та зачинив двері.

Крик.

Кінець