Читати книгу - "Три бажання для мільйонера, Лія Серебро"

    Анна і Лєра провели першу добу в готелі, насолоджуючись горами і свіжим повітрям. Наступного дня їм запропонували щось особливе - екскурсію в глиб лісу, де були маленькі мінімалістичні будиночки для двох. Ідея втекти в таке місце для них здавалася навіть романтичною. Далеко від усіх, із природою, але з комфортом цивілізації - це був ідеальний варіант для перезавантаження.

- Ну що, Аннушко, збудеться твоя мрія пожити в лісі без Wi-Fi? - Лєра підколола її, підтягуючи рюкзак на плече.

Анна лише посміхнулася: - Навіть без Wi-Fi іноді корисно. Нам час відірватися від реальності.

- Але щось мені підказує, все ж таки, що ти не просто так вибрала такий відпочинок, - зауважила Лєра, в її голосі явно відчувався інтерес.

Анна задумливо подивилася на неї, і, зітхнувши, витягла телефон. Екран світився від кількості пропущених дзвінків і повідомлень від Дмитра.

- Що?! Ти весь цей час ігнорувала його? - Лєра буквально витріщила очі, і потім додала з посмішкою: - Ти не просто тікаєш у ліс, ти тікаєш від нього!

- Та годі тобі. Це не втеча. Просто тайм-аут, - Анна намагалася віджартуватися, але було помітно, що її це теж турбує.

Лєра глянула на телефон: - Шість дзвінків, Аню. І повідомлення. Він що, думає, що ти від нього ховаєшся?

- Я просто не хочу поки що з ним розмовляти. Після тієї зустрічі з Віолеттою в мене з'явилося дивне відчуття... немов щось має статися, - Анна похитала головою, намагаючись висловити свою думку. - І я не впевнена, що це буде гарне «щось».

- Ну а ти серйозно думаєш, що поїздка в ліс допоможе тобі втекти від усіх цих почуттів? - Лєра фиркнула, простягаючи телефон назад. - Діма ж не здасться.

- Тому я і тут. Щоб трохи осмислити все це. Можливо, цей ліс допоможе мені розібратися з тим, що відбувається, - сказала Анна, дивлячись у бік гір.

Лєра усміхнулася:

- Що ж, давай тоді вже насолоджуватися природою. Може, і я розберуся, що в мене там із тим італійцем.

- А що з італійцем? - Анна спробувала перевести тему, але з посмішки Лєри було зрозуміло, що це було не менш цікаво, ніж її власні проблеми.

       Анна і Лєра вирушили звивистими дорогами Карпат, насолоджуючись свіжим осіннім повітрям і зачаровуючими краєвидами. Гори немов здіймалися перед ними, обіцяючи тишу й усамітнення.

Анна мовчки дивилася у вікно, насолоджуючись моментом, але Лера, як завжди, не могла довго мовчати.

  -Якщо хочеш побачити найкращі готелі світу, то ти можеш. зустрічайся з одруженим мільйонером! - раптом випалила вона ніби натякаючи,- Ну скажи мені, Ань, з чого раптом ти так різко зірвалася? - знову з награним інтересом запитала Лєра, відсьорбуючи гарячу каву з термокружки. - Ніби до тебе хтось прикотив на білому коні й сказав: « Люба, тобі терміново потрібно в Карпати!».

Анна усміхнулася, не відвертаючись від вікна:

- Ну, майже так і було. Тільки замість білого коня - Віолетта в дизайнерських чоботях.

- Ага! Ось воно що! Так це вона тебе злякала? - Лєра здивовано закотила очі. - У неї що, прям якийсь магічний погляд, який змушує людей пакувати валізи?

Анна, нарешті, обернулася до Лєри:

- Ні, просто від неї пахло проблемами. Я вирішила, що краще на кілька днів піти в «тишу і дзен», ніж у маячню, яка починається в мене в житті. Це як профілактика.

- «Профілактика від проблем» - ось це заявочка! - Лєра розсміялася. - Тобто ти, коли проблеми підступають, не вирішуєш їх, а відлітаєш у гори? А що, може, ти й права! На біса нам ці чоловіки і їхні змови, коли є такі види! - Лєра махнула рукою на приголомшливі гірські пейзажі.

Анна засміялася:

- Саме! Ти ж знаєш, мені просто потрібно перезавантажитися. Плюс ти погодилася їхати зі мною, отже, є привід для веселощів.

- Звичайно, коли за все платить твоя подруга, та ще й у такі місця кличе! - Лєра театрально зітхнула, хоча було видно, що їй тут подобається.

Коли вони дісталися маленького будиночка, оточеного деревами, Лєра кружляла колами навколо Анни:

- Ну все, відпочинок почався. А тепер головне - не забути піжаму з єдинорогами! Я, до речі, спеціально її взяла, щоб тебе позлити.

Анна знову розсміялася, поки вони розбирали речі:

- Ось бачиш, Лєр, я знала, що в нас вийде добре відпочити.