Читати книгу - "Багряна кнея, Еллі Гарус"

Згодом двері кімнати відчинилися без стуку та вдарилися об стіну. Запахло морозом й чоловічим потом. Тільда миттю ​​вклонилася князю і вилетіла зі спальні, не оглядаючись. Лізетт підняла змучений погляд на Міхая, попри зовнішній грізний вигляд, стомлені очі видали його справжній настрій: він стривожений, але побачивши Крондамську, білки його очей стали червоними.

 — Та невже! Що ти тут робиш?! Я казав не з'являється у моєму домі!
  — І тобі мої вітання, онуче. Як бачиш, – Архелая незворушно продовжила своє заняття, – я прибула сюди у справі, княгиня потребувала моєї допомоги. Бідолаха звелася, бо не знала як собі допомогти.
  — Ми знайшли б спосіб і без твого втручання!
  — Міхай, – ледь чутно вимовила Лізетт, – будь ласка, почекай, ми закінчимо. Я зараз не в змозі говорити та слухати, йди поки відпочинь з дороги, маєш втомлений вигляд.

З болем в очах князь дивився на оголене тіло дружини, але все ж, погодився з її проханням та мовчки залишив жінок наодинці. Архелая закінчувала обтирання, стримуючи себе, щоб не сказати чогось зайвого про ситуацію, що склалася.
   — Сподіваюся, мені вдалося пом'якшити його гнів. – Лізетт лягла на живіт, оголюючи спину для процедури. — Коли у нього очі червоніють, чекай лиха.
   — Не буде лиха, люба. Він почув твій млявий голос, побачив виснажене тортурами тіло, і впало його серце до п'ят. Хіба не помітила?
   — Так, знайомий погляд, – дівчина почервоніла на щоках, – якби не ваша присутність, він би припав до ліжка й нікуди не пішов.
   — В перше з ним таке, – помітила Крондамська, – я приємно здивована бачити його люблячим. Тепер він все що завгодно виконає, гріх не скористатися моментом, дорогенька.
   — Підло наживатися на його почуттях. Періодично я з ним воюю, щоб знав, що я здатна провчити, якщо буде поводитися як самовпевнена нахаба.
   — В ім'я чого ти ратуєш?
   — Ставлю його на місце, бо у жінок теж є право голосу!
Крондамська закінчила обтирати спину, відставляючи миску на тацю.
   — Право голосу мають такі жінки, як ти і я, які розуміють, що таке права і навіщо вони потрібні в суспільстві. Жінки поколіннями жили у підпорядкуванні, терпіли знущання чоловіків, нав'язаний устав, виходили заміж за некоханих та народжували від них дітей.
   — На жаль, я теж вийшла заміж мимоволі.
   — Так, Міхай вчинив зухвало, цинічно щодо тебе, і цей шлюб став би тортурою, але від мене не приховався той момент, що твоє серце, все ж таки, зайняте хвилюванням за мого онука. І не намагайся мене провести, тебе виказують емоції, думки, вони зрозумілі, однак ти зачинилася від нього навмисно. Боїшся стати обдуреною, кинутою, але це не про тебе, душенько.
Лізетт мовчала. Уперше хтось рився у неї в голові так відверто.
   — Ми закінчили? Можна я посплю?
   — Звичайно, люба, сон другий помічник після тривалого виганяння землі. Я лишу тебе…
   — Ви підете на зовсім?!
   — Я ще повернуся, обіцяю. Якщо раптом я тобі знадоблюся, просто звернися до цього каміну.
   — Ну добре, а ще, Архелая, я хотіла запитати… Ви ж знаєте про вахнархські легенди напевно. Що Вам відомо про нічного диявола?
Крондамська склала руки на грудях, підійшовши до каміна.
   — Він забирає людей уночі. І це все! Я, на жаль, не можу бачити його у своїх видіннях, це викликає страшні напади задухи. Швидше за все, для таких як ми, хтось наклав печатку заборони на видіння про це чудовисько.
   — Ось і я його не бачу. Була рада знайомству та бесіді.
   — До зустрічі, дитинко. Ще побачимося. Спи солодко.

Крондамська подарувала їй повітряний поцілунок, й перед тим, як зникнути в каміні, княгиня побачила невеликий фрагмент з майбутнього, що відбудеться найближчим часом. У ньому Міхай любо пестив сплячу дружину, лежачи поряд на ліжку. Він буде вдячний Архелаї за допомогу Лізетт. Але це буде лише найближчим часом, зараз він злиться.