Читати книгу - "Похибка другого типу, Invisibility mask"

Я стиснула кулаки, але не зробила жодного руху.

— Нам завжди було так добре разом, Лео. Я знаю, що саме тобі потрібно. І я можу це дати. Рік-два, і вона набридне тобі. Ви станете чужими, як усі подружні пари. А я…

— Вийди.

Я зібралася увійти в кабінет, тому що слухати це все ставало нестерпно. Жар підіймався по шкірі, серце гупало у грудях, розум відмовлявся сприймати її нахабні слова. Але раптом світ похитнувся.

Все навколо ніби попливло, сповільнилося. Вітерець від кондиціонера здавався різким і холодним, а лампи над головою спалахували надто яскраво.

Я зробила крок, але замість твердої підлоги під ногами відчула порожнечу.

Запаморочення. Різке, нестерпне.

Мої пальці судомно стиснули край тумби біля стіни, намагаючись втриматися. Я хотіла покликати його, але слова застрягли в горлі.

І раптом—темрява.