Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

на час консервації. Після вироблення запасів корисних копалин, а також у разі, коли за техніко-економічними розрахунками та іншими обґрунтуваннями подальша розробка родовищ чи його частин є недоцільною або неможливою, гірничодобувні об’єкти або ділянки цих об’єктів підлягають ліквідації чи консервації. У разі повної або часткової ліквідації чи консервації гірничодобувного об’єкта гірничі виробки і свердловини повинні бути приведені у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, а в разі консервації - гарантує також і збереження родовищ, гірничих виробок та свердловин на весь період консервації. У разі ліквідації гірничодобувних об’єктів повинно бути вирішено також питання про можливе використання гірничих виробок і свердловин для інших цілей суспільного виробництва.

Суб’єкт: вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, можливе громадянами та посадовими особами, а за вчинення дій, передбачених частинами 2 та 3, несуть відповідальність лише посадові особи.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Стаття 58. Порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр

Порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр, яке може призвести чи призвело до недостовірної оцінки розвіданих запасів корисних копалин або умов для будівництва та експлуатації підприємств по видобуванню корисних копалин, а також підземних споруд, не зв’язаних з видобуванням корисних копалин, втрата геологічної документації, дублікатів проб корисних копалин і керна, необхідних при дальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 58 внесено зміни згідно із Законом України № 8/95-ВР від 19.01.95 p.]

[У статтю 58 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об’єкт: суспільні відносини у сфері геологічного вивчення надр.

Геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з’ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Проведення робіт з геологічного вивчення надр організується та координується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр на основі державних ком­плексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.

Місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях сприяють проведенню робіт з геологічного вивчення надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.

Щодо геологічного вивчення надр висуваються такі вимоги:

1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр;

2) екологічно безпечний для життя і здоров’я людей стан навколишнього природного середовища;

3) повнота вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів, геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин;

5) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

6) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров’я населення;

7) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та в інших цілях, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

8) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Замовниками робіт можуть обумовлюватись й інші вимоги щодо геологічного вивчення надр, що не суперечать законодавству України.

Роботи з геологічного вивчення надр підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт, яка проводиться Державним інформаційним геологічним фондом України.

Розвідані родовища корисних копалин, зокрема, техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Об’єктивна сторона: вчинення дій, зазначених у цій статті.

Суб’єкт: посадові особи підприємств, установ, організацій, що здійснюють геологічне вивчення надр.

Суб’єктивна сторона: вина у формі умислу або необережності.

Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів

Забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 59 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 р.]

Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших