Читати книгу - "Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар"

Вищі спеціалізовані суди можуть мати свої друковані органи. Це положення Закону забезпечує оперативне доведення інформації яро конкретні судові рішення, узагальнення судової практики, постанови Пленуму до суддів, прокурорів, адвокатів, установ і організацій, інших суб’єктів правозастосовної діяльності (див. коментар до ст. 37 цього Закону).

Оскільки робота суддів пов’язана з опрацюванням великого масиву нормативно-правових актів, інших актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, коментована стаття передбачає можливість утворення при вищих спеціалізованих судах науково-консультативних рад, які займалися б роз’ясненням таких актів та їх науковим обґрунтуванням, що дасть можливість уникнути можливих помилок при розгляді конкретних справ. Головним завданням науково-консультативних рад є опрацювання питань, пов’язаних з роз’ясненням законодавства, подання висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, а також опрацювання інших питань, пов’язаних з необхідністю наукового забезпечення діяльності вищого спеціалізованого суду. Саме тому до цих рад поряд із суддями, які мають значний досвід роботи і схильність до наукового осмислення судової практики зі складних питань застосування законодавства, входять також провідні науковці-фахівці в певних галузях права.

Статус Науково-консультативної ради вищого спеціалізованого суду визначається статтею 37 цього Закону.

1. Вищий спеціалізований суд:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Як і будь-який державний орган, вищий спеціалізований суд наділений законодавцем відповідними повноваженнями. На вищий спеціалізований суд поширюється дія ч.2 ст. 19 Конституції України, в якій зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наприклад, Вищий господарський суд України розглядає справи лише в касаційному порядку, оскільки господарські апеляційні суди розглядають справи лише в апеляційному порядку. Вищий адміністративний суд України, крім розгляду в касаційному порядку справ адміністративної юрисдикції, має розглядати в апеляційному порядку справи, розглянуті апеляційними судами у першій інстанції, а також у визначених процесуальним законом випадках — справи у першій інстанції.

Частина 2 ст. 124 Конституції України визначила, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Таким чином, цим конституційним приписом зобов’язано суди приймати рішення навіть у разі відсутності відповідної норми права, застосовуючи при цьому власний розсуд, аналогію, прецедент. Тобто у разі відсутності відповідної норми права суд повинен діяти за власною ініціативою на підставі конституційних норм. Крім того, ч. 3 ст. 8 Основного Закону держави вказує на те, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Вищий спеціалізований суд розглядає в касаційному порядку справи відповідної юрисдикції, а також може розглядати інші справи у випадках, визначених процесуальним законом.

Як відомо, без аналізу діяльності суду неможливо визначити ефективність його роботи, тому до повноважень вищих спеціалізованих судів віднесено таку функцію як ведення судової статистики, оскільки вищий спеціалізований суд є вищою інстанцією у системі спеціалізованих судів відповідної юрисдикції і всі показники роботи мережі цих судів концентруються в одному місці, яким визначено вищий спеціалізований суд. Статистичні відомості про кількість і категорії судових справ є достатньо репрезентативними і універсальними показниками процесів у правовідносинах, що відбуваються і змінюються в суспільстві. Вони слугують надійною емпіричною базою для наукових досліджень, є підставою для внесення пропозицій щодо необхідності зміни чинного законодавства, дозволяють своєчасно виявляти наявні диспропорції тих чи інших суспільних відносин і виробляти науково обґрунтовані шляхи їх подолання.

Вищий спеціалізований суд вивчає та узагальнює як власну судову практику, так і судову практику нижчестоящих судів. Така функція дає можливість виявити недоліки, які допускаються у судовій практиці при розгляді справ, своєчасно на них реагувати, що, в свою чергу, є додатковою гарантією захисту прав і свобод людини і громадянина.

Кінцевою стадією вивчення і узагальнення судової практики є розроблення на основі її результатів заходів по усуненню недоліків в організації роботи судів, підвищенню рівня кваліфікації суддів і працівників апарату судів в окремих галузях правозастосування, надання роз’яснень з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні тих чи інших категорій справ тощо. Це також є ефективним засобом внутрішнього контролю за додержанням законності в організації діяльності судів та однаковим застосуванням законодавства суддями.

Використовуючи дані судової статистики, беручи до уваги виявлені недоліки при узагальнені судової практики, вищий спеціалізований суд надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування ними норм Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів у практичній діяльності. Це здійснюється різними засобами, серед яких: надіслання відповідних листів нижчестоящим судам; безпосередній виїзд на місця суддів вищого спеціалізованого суду для надання практичної допомоги; проведення навчання з суддями; видання рекомендацій, постанов, положень тощо. Особливо важливими є рекомендаційні роз’яснення при зміні законодавчої та нормативної бази, зміні регулювання відповідних правовідносин,

Справи у вищому спеціалізованому суді розглядаються колегіально, у кількості не менше трьох суддів. Це пов’язано з тим, що вищий спеціалізований суд є фактично останньою судовою інстанцією, до якої