Читати книгу - "Ненависть при світлі, Роза Фаєр"

Звісно,це не освідчення в коханні, але і це змушує моє серце битися частіше. Я не думала, що він так швидко мені зізнається в своїх почуттях.

Тим паче, що довго не могла зрозуміти своїх. Проте,він вже не перший раз мене дивує. Можливо тому,я так ним і захопилася. Або ж мені подобається просто все. Хоча ще трохи рано,наче.

Чи все ж ні. Хіба ми власні над своїми почуттями,серцем. Ні. Якщо і так,то не по-справжньому.

Звісно,я не такий знавець у людських почуттях. Та наче вже свої трохи розумію.

-Ти мені теж подобаєшся,-слова даються мені легко.

Але все ж після цього я трохи розхвилювалася. Оголювати душу важче, ніж тіло. Проте,цього разу він зробив це першим. Тому, може мені було трохи легше. Зовсім, трішки.

-Я радий це чути,-притягує мене до себе, щоб поцілувати.

Правда,вже не накидається. А ніжно цілує і так обережно..

Проте, через декілька хвилин все стає більш жвавіше і я вже відчуваю,як його руки знову намагаються мене роздягнути.

Я звісно не проти, але вже не в авто. Тут важко здійснити все те, що я задумала на цю ніч.....