Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Ліна та пригоди в Половецькому замку, Ірина Литвин 📚 - Українською

Читати книгу - "Ліна та пригоди в Половецькому замку, Ірина Литвин"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ліна та пригоди в Половецькому замку" автора Ірина Литвин. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 63 64 65 ... 78
Перейти на сторінку:
Щось дивне з Олегом

Реґіна того вечора так і не з’явилася вдома. Ліна, не дочекавшись її, лягла спати. Вранці вона в першу чергу визирнула у вікно. У дворі був справжній безлад. Нічна буря вирвала з коренем дерево та кинула його прямо на паркан. Руфик був у дворі – збирав гілки та оглядав дерево що впало. Ліна одразу ж побігла до тітчиної кімнати. Дівчинка двічі постукала, та ніхто не відгукнувся. Тоді Ліна відчинила двері і ввійшла. В кімнаті нікого не було, ліжко заправлене, наче на ньому ніхто й не спав. Ліна спустилася на перший поверх, одягла свою куртку та чоботи і вийшла на вулицю.

– Руфику, ти не бачив де Реґіна поділась?

– Вона ще звечора не повернулася, – сказав Руфик не припиняючи свою роботу.

– Це дивно, – сказала Ліна.

– І що вони там роблять? – почав бурчати Руфик. – Наче ті їхні теревені допомагають, он яка буря була і хоч би хтось щось зробив. Я всю ніч тільки й встигав різних лісових духів відганяти щоб в хату не лізли. Вони всі як подуріли: почали з лісу тікати, кажуть що Половецький замок тіні захопили.

Руфик зупинився щоб трохи відпочити. Тут він помітив що Ліна якась стурбована.

– Іди вже краще снідай, на столі все готово, – сказав він їй. – Реґіна повернеться і з усім розбереться.

Ліна пішла збиратися. Їй дуже не хотілося йти до школи поки не побачить Реґіну, та Руфик наполягав щоб вона йшла навчатися і не брала дурного в голову. Тож Ліна все ж вирушила до школи.

Яким же було її здивування коли вона ввійшла в клас і побачила що там сидів один тільки Лоло. Вони переглянулися – Лоло теж був дуже збентежений. Ліна сіла на своє місце. Одразу за нею ввійшов Олег. Він був дуже блідий і Ліна навіть подумала що він можливо захворів.

– Де це всі? – запитав він, сідаючи біля Ліни.

– Не знаю. Може…

– Їх теж зачаклували, – продовжив Олег.

– Нарешті всі зібралися, можемо починати урок, – сказала вчителька, встаючи з-за столу і підходячи до дошки.

– Людмило Павлівна, – звернулася до неї Ліна, – де всі інші?

– Хто всі інші? – здивовано подивилась на неї вчителька.

– Інші діти, наші однокласники.

– В цьому класі вас тільки троє. Ліно, ти про кого говориш?

Ліна не знала що й сказати, а вчителька продовжила писати дату на дошці.

– Ще вчора в класі були діти. Коли Рута встигла їх перетворити? – сказала Ліна пошепки Олегу.

– Вночі, – відповів хлопець також пошепки. – Я був біля замку. Там щось страшне відбувалося. І я думаю це Леля їх перетворила, а не Рута.

– Леля? – мало не скрикнула Ліна.

 – Так, після уроку розкажу.

Ліна глянула на Олега і їй здалося що хлопець зблід ще більше.

– Відкриваємо книгу на сторінці шістдесят п’ять, – сказала вчителька, – Олег, починай читати завдання вправи.

Олег відкрив книгу і вже збирався читати, але з горла в нього вирвалось тільки якесь хрипіння.

– З тобою усе добре? – запитала його Ліна.

– Так, просто у голові паморочиться.

– Олег, ми не чуємо тебе, – сказала вже трохи роздратовано Людмила Павлівна.

Хлопець взяв у руки книгу і зосередив на ній всю свою увагу, аж тут:

-А-у-у! – завив він на весь клас.

– Що це ти робиш? – закричала сердито Людмила Павлівна.

Ліна глянула на Олега, він виглядав якось перелякано.

– Поглянь на мої руки, – сказав він тихо Ліні і дівчинка побачила що його руки почали вкриватися шерстю.

Він вскочив і побіг геть з класу, Ліна за ним.

– Стійте, ви куди? Я не дозволяла вам виходити з класу! – кричала їм у слід Людмила Павлівна.

Та їм було байдуже. Вони вибігли на вулицю і Олег зупинився тільки коли вони відійшли на достатню відстань від школи.

– Я перетворююсь на вовка. Не можу нічого з цим вдіяти.

Лише й встиг вимовити Олег і раптом вмить перетворився. Ліна спробувала підійти, але він лише сердито загарчав на неї, а тоді повернувся і швидко зник за будинками.

– Що трапилося? Де Олег? – запитав Лоло, який щойно підходив до дівчинки.

– Хтось перетворив його на вовка і він кудись побіг, думаю теж до Половецького замку.

– Рута?

– Не знаю, Олег не грав у ту гру і чари не мали б його зачепити. Він казав, що бачив щось біля замку і хотів розповісти нам після уроку.

Ліна зробила паузу, вдихнула повітря, а тоді сказала:

– Лоло, нам треба пробратися в замок і визволити Олега та інших.

– Може спочатку розкажемо все твоїй тітці? – запропонував Лоло, якого ідея самим іти в замок трохи лякала.

– Ні, ми тільки втратимо час. До того ж я навіть не знаю чи тітка вже прийшла додому. Її не було від учора. Можливо з нею теж щось трапилося. Якщо ми ще трохи почекаємо то і нас зачаклують як Олега. Треба йти зараз.

Лоло нічого не залишалося як погодитися з Ліною та розраховувати лише на свої знання та Лінину магію.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 63 64 65 ... 78
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ліна та пригоди в Половецькому замку, Ірина Литвин», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ліна та пригоди в Половецькому замку, Ірина Литвин"