Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Легковажна наречена, Аліна Амор 📚 - Українською

Читати книгу - "Легковажна наречена, Аліна Амор"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Легковажна наречена" автора Аліна Амор. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 63 64 65 ... 96
Перейти на сторінку:

Та маркіза й не чекала на відповідь, прудкенько обернулася і відчинила двері, і я ледве встигла закричати їй у спину:

- Немає у мене ніякого коханого!

Але, схоже, Далілі потрібен був привід позбавитися мене, а зовсім не правда. Вона акуратно зачинила двері навіть не кинувши погляду наостанок.

Я ж залишилась один на один з невідомим нападником, що скрутив мої руки. Почуття власної безпорадності придавило груди немов валуном. Накотив жах, серце стислося і відчайдушно забилося здавалося десь у горлі, а на скронях і спині виступив холодний липкий піт.

І де ці агенти Служби безпеки коли вони так потрібні?!

Пташку заманили в клітку... Точніше нерозумного баранця повели на жертовний вівтар...

А Райан і Філіп говорили бути обережною! Де була моя голова?

Ці думки пролетіли вихором у моїй свідомості. Я розлютилася на себе, на нападника, на Далілу та всю ситуацію в цілому. Лють пекучою хвилею прокотилася артеріями і венами, і далі я діяла на рефлексах, відпрацьованих татом. З усієї сили вигнулась назад і вдарила потилицею. Судячи з хрускоту, потрапила нападнику прямо в ніс. І схоже зламала, бо викрадач різко з шумом видихнув, на моє волосся ринула кров і воно стало мокрим на потилиці, а чоловік від несподіванки послабив хватку. Я рвонула вперед і тільки біля дверей згадала, що треба було ще дати ногою в пах, аби вже напевно. Розвернувшись, глянула на нього і обімліла. Адже я бачила його сьогодні в залі! Він справді аристократ, а не розбійник з великої дороги. І що йому треба? Чоловік тим часом уже прийшов до тями і повільно рушив на мене, тому я відчинила двері і вискочила в коридор.

Тяжкі дерев'яні двері з глухим стукотом зачинилися. А я розгубилася – куди тікати? Повертатися до зали? І на що це буде схоже? Розпатлана, за мною біжить молодий чоловік, а з волосся капає кров... Це ж кінець репутації! Потім не відмиюся! На це, мабуть, і розраховувала Даліла.

Кинутися у протилежний бік? Упрусь у тупик в кінці коридору.

Забігти до якихось покоїв? А раптом двері будуть замкнені? Або, навпаки, зайду, а закрити не зможу. Тут усі двері замикаються на металеві ключі, немає ключа – не закриєш. Та ще пастка, гірша за глухий кут.

Поки я судомно мізкувала, почула, що викрадач уже підійшов до дверей. Потрібно терміново щось робити! Я різко відчинила двері і з усієї сили приклала чоловіка ними.

Відсмикуючи долоню від ручки, помітила на своєму пальці обручку-артефакт, подаровану нареченим. Зовсім про неї забула! Рішення прийшло миттєво. Відбігла на кілька кроків, торкнулася каменю і відчайдушно вигукнула слова магічного зову:

- Ryan, voco te!

За мить двері відчинилися, і я побачила злочинця зовсім поряд, його окривавлене і спотворене злістю обличчя. Я заціпеніла від жаху. Тільки шоковано і злякано дивилася на нього, а у скронях пульсувала думка: «Це я його так?». Мої нерви були напружені, але я не могла зробити і кроку.

Чоловік кинувся до мене, схопив за плечі і струснув зі всієї люті.

Тієї ж миті простір поряд заклубився білим магічним димом, ми з нападником синхроно інстинктивно обернули голови в його напряму і слідом з порталу вийшов Райан.

Невідомий квапливо відсахнувся від мене, відсмикнувши долоні як від окропу.

- Що тут відбувається? – глянувши на нас, різко спитав герцог.

- Він на мене напав! - закричала я і вказала пальцем на злочинця.

Райан подивився на мене, потім на викрадача, і я ніби побачила усю цю картину збоку: стильно одягнутий в шовк і оксамит чоловік - з розбитим носом, тепер сплющеним і трохи зсунутим у бік, у залитій кров'ю білосніжній колись батистовій сорочці, з шишкою та синцем, що стрімко наливалися на лобі. Це виглядало по-справжньому моторошно.

І я, хіба що трохи розпатлана…

Із нас двох, саме аристократ, що щойно напав на мене, виглядав жертвою.

Герцог знову перевів погляд із злочинця на мене і підняв брову. А в його очах виразно читалося питання: «Ви так у цьому впевнені?»

 

___________________________

Пісня до глави: Chris De Burgh - The Lady In Red

 

1 ... 63 64 65 ... 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легковажна наречена, Аліна Амор», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Легковажна наречена, Аліна Амор"