Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

Споживання: 50% від залишків ситості.

Тривалість: [Витривалість х Фактичний відсоток витраченої ситості x 10] секунд.

Перезарядка: До повного відновлення ситості (2 заряди).

Умови активації: Здоров’я опускається нижче 20%.

Ефект «Вивільнення»: На час дії навички ефекти «Втома» і «Виснаження», перестають впливати на ваші характеристики і швидкість відновлення запасу сил, а також +30% до реакції. Якщо ви під впливом ефекту контролю, буде проведена спроба спротиву (Витривалість).

Задоволений зробленим вибором, я перевірив логи і знайшов ще дещо цікаве. У розшифровці отриманого за першого супротивника досвіду, крім величезного модифікатора за різницю в рівні, був присутній модифікатор кармічного антагоніста. Інакше кажучи, я зі своєю нейтрально-доброю кармою вбив нейтрально-злого персонажа, за що й здобув удвічі більше досвіду. Чотири інші гравці теж принесли чимало досвіду, проте до тридцять першого мені не вистачило всього 2%.

Попри всі побоювання, моя карма не зрушила ні на йоту. Залишається чекати щоденного звіту щодо змін репутації з богами. Щось мені підказує, що мінімум один із них буде мною задоволений.

– Готовий іти далі? – звернувся до мене Дарвін, побачивши, що я відірвався від системного меню.

– Ходімо.

Давно пора братися за підкорення підземелля, адже ми й так сильно відстали від графіка, поки розбиралися з Прайдом.

Стежка в порожнечі не викликала в мені особливої цікавості, адже зійти або впасти з неї неможливо. Під час спроби підійти до краю тебе починає відштовхувати невідома сила, що наростає з кожним сантиметром у бік порожнечі. Єдиний, хто палав ентузіазмом, – це Мерлін, який всю дорогу щось чаклував, періодично привертаючи до себе увагу оглушливим звуком розбитого скла.

– Твою мамцю, Мерліне, зав’язуй! У мене вуха в трубочку…

Не встигла Злата закінчити фразу, як на розкритій долоні мага сліпуче спалахнула бірюзова заграва, змушуючи кожного примружитися. Мені з моїм поглядом крізь темряву ледь очі не випалило просто крізь повіки, ось і стало в пригоді заклинання миттєвої світлової адаптації.

– Треба ж, вийшло, – з повною зневірою в голосі пробурмотів геомант.

– Що вийшло? – запитав друїд, протираючи рукавом роби повні сліз очі.

– Пам’ятаєш, я розповідав про професійну техніку чародія і заклинання, що дає можливість енергії кристалізуватися? Загалом, ось, – Мерлін простягнув руку і продемонстрував… бірюзово-райдужну друзу із чверть долоні.

– В асоціації ще іржали з тебе, запевняючи, що в найближчі сто рівнів нічого на цьому не заробиш, – сказавши це, Дарвін долучився до вивчення нового предмета.

Подивитися справді було на що. На щастя, Мерлін зміг розпізнати його властивості для всіх оточуючих.

[Агрегат хаотичних міжвимірних кристалів (Рідкісне)]

Тип: Уречевлена мана.

Складність кристалізації: Висока.

Оцінка: ***.

Властивості: Твердість (Ранг I), Крихкість (Ранг IV), Дестабілізація простору (Ранг IV), ***, ***.

Застосування: ***.

Походження: Врата у Виворіт.

– Навіть не знаю, що сказати, судити про цінність цієї штуки досить складно… Скільки зможеш створити за годину-дві? – запитав Дарвін, потираючи руду бороду.

– Шанс на успіх мінімальний, взагалі дивно, що вдалося створити одну таку.

– Але ти все-таки спробуй, годинку посидимо, раптом упустимо більший прибуток, – загалом я був згоден із нашим друїдом, ця затримка не зіграє ніякої ролі.

Так ми й сіли хто-куди, намагаючись не заважати Мерліну чаклувати. Раз у раз навколо лунав неприємний звук, що знаменував провал спроби кристалізації. Щоб мана й запас сил не відновлювалися вхолосту, я послідовно начаклував виявлення магії, а потім, переконавшись, що впритул вистачає концентрації, дальній зір. Через перевантаження джерела, перші заклинання зірвалися, через що мана пішла в нікуди. Ось вам і 30% на невдачу. Навчання в Ладії, яке принесло мені по одиничці інтелекту й духу, показало, що це найперспективніший напрям для здобуття максимальної сотні характеристик, адже фізичні тренування вже певний час не приносять жодної суттєвої користі. Тому я підтримував заклинання весь виділений поточною опірністю час, щоб сильніше напружити метафоричний «магічний м'яз».

Жодного одкровення не сталося, магічне відчуття не показувало нічого слушного, адже все наше оточення – один нескінченний згусток магії, на чиєму тлі неможливо нічого «розгледіти». Лише в дуже-дуже маленькому радіусі можна розрізнити хвилі магії вкрай високої частоти, які розходяться від моєї екіпіровки.

За час роботи заклинань я уважно вивчив бірюзу навколо, начебто, навіть вловив якийсь рух, який нагадував невеликі брижі на воді.

Чи то за час розбірок із гравцями гільдії я сильно вимотався, чи то місцева атмосфера заколисувала, але сам не помітив, як почав клювати носом. Мерлін всіляко намагався завадити зануренню в царство Морфея (або хто тут місцевий божок сновидінь) своїми експериментами, але в якийсь момент усі навколишні звуки повністю зникли.

Пробудження вийшло настільки ж раптовим, як і сам сон. Почнемо з того, що замість сидіння на стежці, мене кудись тягли на плечі, як мішок картоплі. У тілі відчувалася незвична слабкість, а шию ніби накачали свинцем, через що ледь вдалося підняти погляд до обличчя невідомого. Дихання мого носія давно збилося, а попелясте волосся ґрунтовно просочилося потом. Без звичного крислатого капелюха я не відразу впізнав Мерліна.

– У чому річ? – з неймовірним зусиллям видавив я з глотки звуки, відчуття, ніби три доби не торкався води.

– Ти можеш іти? – з надією запитав маг.

– Не знаю, тіло ніби підмінили. Потрібно перевірити логи…