Читати книгу - "Хроніка королівського відбору, Агата Задорожна"

…І що це щойно було? 

Тільки коли силует артефактора нарешті повністю зник за деревами, мозок Йовіли, здавалося, відмер. Якісь зрушення, на які вона чекала так довго, нарешті відбулися. Всі ті, здавалося б, зовсім непов’язані і окремішні факти нарешті зійшлися в одну правду. 

І правда ця Йовілі ох як не подобалася. 

Вона стиснула долонею ручку люстерка так сильно, що кісточки пальців побіліли, і відчула, що в грудях у неї наростає вже не суміш приємності і здивування, а щира лють. 

Після цього Йовіла важко і повільно попрямувала до гуртожитку. Вона поговорить з Яром фон Літтеном завтра.