Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » На землі кленового листу, Левко Лук'яненко 📚 - Українською

Читати книгу - "На землі кленового листу, Левко Лук'яненко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "На землі кленового листу" автора Левко Лук'яненко. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 65 66 67 ... 115
Перейти на сторінку:
сформована в рідному середовищі з дитинства. Друга сильна, бо принесена панівною силою. Першу не можна забути, бо рідна з дитинства, другу не можна відкинути, бо домінує в реальності. Внутрішня боротьба цих двох систем часом триває ціле життя людини. І, по суті, ці люди нещасні, бо роздвоєність заважає їм бути цільними натурами. Вони невпевнені в собі, у всьому вагаються. Не можуть спрямувати всю силу інтелекту на досягнення мети і переважно помирають посередностями. Серед підкореного народу дві категорії не страждають від цього недоліку, або, сказати інакше, вільні від психологічного ганджу, — це дисиденти-націоналісти та перевертні. Перші свідомо не сприймають ніяких ідейних настанов і духовних цінностей домінантної нації. Другі повністю перейшли на культуру окупанта. У них немає внутрішньої боротьби. Вони розтоптали своє національне і прийняли чуже. Перші й другі разом становлять малюсіньку частку народу. Абсолютна його більшість — це та, в душах якої триває вічна боротьба рідного з чужим. Це заважає їм бути щасливими, і тому незалежність потрібна перш за все для усунення цієї роздвоєності. Незалежність дає людині можливість бути цільною. Це збільшує її творчі (й фізичні) сили, а отже, сприяє підвищенню продуктивності праці. Подивіться, всі поневолені народи розвиваються повільніше, ніж незалежні. Тут можна далі зробити таке припущення. Чехи як домінантна нація розвивалися на всю силу їхніх інтелектуальних здібностей, словаки — ні. Винесемо за дужки фактор комуністичного режиму, що згубно діяв на обидва народи, і тоді незалежність дає словакам те, чого не дає чехам — робить нас цільними людьми, і підвищує нашу продуктивність, яка дасть нам швидший розвиток, ніж у чехів.

— Те, що ви розповіли про вплив окупації, стосується не тільки словаків і Словаччини. Думаю, що це загальна закономірність. Добре, що розподіл Словаччини з Чехією відбувається мирним способом — благородний приклад з боку чехів.

Потім ми ще поговорили про останні міжнародні політичні новини, про настрої в канадському МСЗ, побажали один одному здоров’я й добра в Новому, 1993 році та й попрощалися.

Розділ IX

І НАДІЙШОВ 93-й…

Передноворічні турботи

На підсумковій нараді дипломатів обговорили проблему України стосовно залежності від російської нафти і газу, і я доручив Шандруку зібрати і представити мені відповідну інформацію.

Шандрук провів консультації з Оксаною Башук. Вона знайшла підприємців з газових компаній, які хотіли приєднатися до тих, котрі вже провели геологічну розвідку в українському шельфі Чорного моря.

29 грудня 1992 року ми провели чергову нараду, де було вирішено запропонувати Києву поновити консультації щодо можливості допомоги канадських газових компаній газовій розвідці й промисловому свердлінню в шельфі Чорного моря. Шандрук підготував листа з відповідною пропозицією.

31 грудня посольство готувалося до зустрічі Нового року. Накрили в церемоніальній залі великий стіл, принесли транзистор з програвачем і для початку ввімкнули приємну тиху музику.

О п’ятій годині вечора, коли в Києві пробило 12-ту ночі, я подякував співробітникам за сумлінну працю в 1992 році, з яким ми прощалися навічно, і привітав усіх з Новим, 1993 роком, зачитавши привітання від міністра та його заступника. Всі були у піднесеному настрої.

Наступні кілька днів минули в переговорах з центром організації і розвитку при ООН, зустрічі в німецькому посольстві, консультаціях у міністерстві оборони Канади тощо. Прийняв Йосипа Терлецького з Торонто. Цей щирий українець безплатно друкував для дипломатів візитки і різні бланки на гарному папері. Він збирався їхати в Україну з метою допомогти в організації експорту цементу, обміркувати справу реконструкції однієї з паперових фабрик та виготовлення друкарських фарб.

На першій щотижневій нараді в новому році обговорили план роботи на 1993 рік. Важливо було створити правову базу взаємин між Україною і Канадою. Така база підготувала б ґрунт для стабільних відносин.

Усі напрями діяльності — політичний, економічний, науково-технічний, по лінії силових міністерств, інформації, культури тощо потребували систематизації й планування, і ми намагалися окреслити схему послідовних дій на рік.

Блакитно-жовті й чорні дні календаря

11 січня 1992 року я провів у китайському посольстві короткі розмови з кількома послами. З послом Польщі Тадеушем Діємом домовилися зустрітися окремо в його резиденції. Розмовляв з послом Росії Бєлоноговим, зі словацьким, угорським і французьким послами, мав бесіду з китайським послом.

За кілька днів відбулася зустріч з Тадеушем Діємом. Ми обговорювали труднощі, що їх відчуваємо в Оттаві. Канадський уряд не переходив від чемних слів до діла. Практично Канадська держава на співпрацю з Україною й Польщею не йшла. «Польща, — сказав пан Дієм, — як і Україна, не сприймається в Канаді за самостійну державу. Необхідно проводити спільні акції в Канаді, аби показати, що Польща й Україна в середній Європі становлять велику силу».

Будинок посольства України в Канаді. Оттава, 1992 р.

Відкриття посольства України в Канаді. Оттава, 1992 р.

Резиденція українського посла в Канаді. Оттава, 1992 р.

Антон Гикіш, посол Словаччини в Канаді. Оттава, 1992 р.

Я погодився з польським послом. Навіть якщо наші держави поки що слабкі, вони мають величезне значення для європейської політики уже хоча б завдяки великим територіям та населенню.

Домовилися зустрічатися частіше й обмінюватися інформацією.

У чужі країни — зі своєю «Мрією»

Зустрівся з Тарасом Татарином, директором льотного клубу. Він повідомив: у Франції збираються будувати завод з виробництва літаків, що переноситимуть до 100 тонн вантажу. В Україні є «Руслани», що переносять 100 тонн, «Мрії» — 250 тонн. Франції потрібно п’ять літаків. Таку кількість Україна може продати Франції. Необхідно направити з Києва, в тому числі з заводу ім.Антонова, делегацію до Франції, аби запропонувати їй свої літаки. Якщо вміло повести переговори з французами, можна добитися вигідного контракту на продаж літаків.

Ця, як і інша подібна економічна інформація, мала величезну вагу, бо давала можливість обійти конкурентів і укласти вигідні контракти на мільйони доларів. Я негайно написав з цього приводу конфіденційного листа міністрові зовнішніх економічних зв’язків України.

Містер Стів, або по-нашому Степан Попроцький

Віра Буфорд (Павлишина) — дуже симпатична українка, секретарка члена парламенту Попроцького, організувала мені зустріч з одним з найвідоміших парламентарів Канади, який близько тридцяти років працював у парламенті.

Пан Попроцький зустрів мене, наче давнього друга, хоч ми лише двічі бачилися. Попросив розповісти про Україну, що я залюбки зробив, наголосивши на окремих аспектах.

Сказав я, зокрема, про те, що

1 ... 65 66 67 ... 115
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На землі кленового листу, Левко Лук'яненко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На землі кленового листу, Левко Лук'яненко"