Читати книгу - "Кінець світу: Естелла, Nilett"

— Там немає лабораторії у якій можна б було працювати.

— Все потрібне там є.

— Тож я буду полонянкою?

— Гостею у нашому затишному куточку.

— А з Першим що буде?

— Стіну залатають, твою диктатуру змінять на гуманне керування. Деякий час з Естелли буде постачатися гуманітарна допомога, а там з часом вже і тутешніх людей навчимо працювати. Переселимо декого звідти сюди. Там і так вже переповнення. Монстрів звісно ж ліквідують. І навіть тих яких ти у контейнерах тримала.

— Бачу ви підготувалися.

— Стандартна процедура. – Всміхнувся Кріс, ховаючи свій пістолет назад до його місця – Ну то як?

— У мене є час подумати?

— Є час сказати так або ні.

— Аарону не терпиться. Але гадаю, багато чого обмірковувати й так не має сенсу.

— У такому разі… Добре. Я здаюся. Перший Район ваш.

Міллер здала свої позиції, передаючи владу до рук братів Брайтів.

* * *

Першочергово, інфіковані які встигли пройти крізь браму були повністю винищені. На це пішло майже дві доби. Другим ділом почалося масштабне відбудовування діри у брамі. Одночасно з великим будуванням почали ще й перепланування всього Першого Району. Зібрали людей, забрали їх залишки статків та харчів, об’єднавши все у єдиний склад. Склали списки осіб, розподілили їх на ділянки роботи, деяких так званих горе-військових також зняли з постів.

Осіб які займали високі посади зсунули, а на їх місця перевезли людей з Естелли, а деяких лікарів навпаки, відправили до ковчега у восьмому.

Тепер місце яке було небезпечним, стало точкою захисту номер два.

Перша проблема була успішно ліквідована. Залишалася остання.