Читати книгу - "Квіти для Люсі , Лада Короп"

— Це буде прекрасна сімейна ідилія. Ми сидимо на балконі, готельного номера спостерігаючи, як ніч огортає Тоскану, впевнена, що наше майбутнє вже почалося в цю мить. З кожною розмовою, з кожним сміхом ми створюємо своє маленьке щастя, яке не залежить від обставин. 

— Я готова до всього, що нас чекає, — кажу, дивлячись Тарасу в очі. — Ми будемо разом, це найголовніше. Я вірю в нас. 

— Я теж, — він ніжно обіймає мене, цю мить я знаю, що наше життя тільки починається. Попереду багато пригод, і кожен новий день буде сповнений щастя, любові та мрій, які ми не лише будемо обговорювати, але й втілювати в реальність. В дитинстві я думала, що коли головна героїня знаходить свого принца, то на цьому її історія закінчується. Але ні. Не правда. Бо моя до прикладу тільки починається. 

Історія довгого й щасливого життя. Можливо десь з випробуваннями, непорозуміннями, але з великою любов'ю. Ми з Тарасом подолаємо все. Я це знаю. Моя казка тільки починається. Де мій прекрасний принц поведе мене по великій стежині почуттів та емоцій. Ми будемо багато подорожувати. Народимо трьох дітей, як мінімум. А ще заведемо собаку. Ретривера, якщо Тарас погодиться. Я обов'язково буду щасливою. Заради мами та тата. Заради себе. 

— Ходімо спати, люба. Завтра на нас чекає напружений день, — пропонує Тарас й накидує мені на плечі плед. 

— Знаєш я хочу, щоб у нас було два сини й дві доньки, — кажу свої думки вголос. 

— То це ціла команда, — дивується Тарас. 

— Хіба ти проти? 

— Ні, кохана. Навіть якщо їх буде цілий виводок я не буду проти. Й любитиму їх всіх однаково. 

— Я теж. Як думаєш у нас вийде? 

— Що саме? 

— Бути хорошими батьками? 

— Для того, щоб бути хорошими батьками достатньо бути хорошими людьми. А ми з тобою завжди намагалися такими бути. Тому думаю все у нас вийде. 

— Я кохаю тебе, — промовляю до чоловіка й кладу голову йому на плече. 

— І я тебе кохаю, Люся! Моя ніжна троянда. 

— Ну швидше тюльпан. 

— Тюльпан? — Тарас здивовано підіймає брови.

— Я завжди зрівнювала себе з тюльпанами. Витончені та самотні. 

— Тепер ти не самотня. Отже, будеш моя троянда. 

— Твоя. Назавжди. Ми з Тарасом закріплюємо нашу угоду поцілунком. І тепер я точно знаю що не одна на цьому світі. Нас двоє. Дві половини одного серця.