Читати книгу - "Книга імен"

Він заплющив очі й побачив те, що міг бачити тільки він, — його маленька Стейсі у владі чудовиська, монстра.

— У вбивці, котрий викрав Стейсі.

Годиною пізніше рабин Кардоза глянув на нього, — і в цьому погляді поєдналися співчуття й наполегливість.

— Розумію, що думками ви далеко звідси, але ми мусимо діяти, поки є час. Ви готові вивчати силу літер і цифр?

«Здається, мені не лишається нічого іншого, — подумав Девід, будучи ще не зовсім при тямі. — Усі рейси з Близького Сходу скасовано, тож до Лондона я не доберуся, не зможу вистежити Кріспіна Мюллера й розірвати його на шматки голіруч».

— Слухаю вас.

— Добре. — Рабин відкинувся в кріслі й указав Девідові на сидіння поряд. — Ми тут щодня використовуємо літери й цифри для розгадування таємниць. Ви пам'ятаєте гебрейський алфавіт? Двадцять дві літери, п'ять із яких пишуться по-іншому наприкінці слова, — додав він.

Девід кивнув.

— Щось пригадую з уроків перед бар міцвою. Та, боюся, оце й усе.

— Але вам, мабуть, не казали, — вів собі рабин, — що кожна гебрейська літера має власну містичну силу, унікальну енергію вібрації. І кожна літера має відповідне числове значення.

Він вручив Девідові таблицю з гебрейським алфавітом і почав швидко виписувати літери на аркуші паперу для принтера: алеф, бет, гіммель, далед, хей, — а поряд із ними цифри.

— Гебрейська нумерологія називається гематрія. Дивіться, перші десять літер мають числові значення від одного до десяти. Тобто, алеф — один, бет — два, і так далі.

— А після десяти? — Девід розглядав таблицю.

Відповіла йому Йаель.

— Ви лічите на десятки. А потім на сотні. Юлій Цезар застосовував подібну систему, коли розбудовував Римську імперію в Галлії. Він використовував коди з переставлянням у своїх таємних посланнях.

Девід пригладив волосся.

— Сподіваюся, ви не почнете мене тестувати?

— Не хвилюйтеся. Маємо час навести найпростіші приклади, — запевнив Кардоза.

Раптом Девід ухопив алфавітну таблицю й уважно придивився.

— Літера ламед дорівнює тридцяти, — сказав він замислено, — а вов — це шість. — В очах у нього сяйнула іскра розуміння: — Ламед Вов — тридцять шість. Праведники. Ось чому вони звуться ламед-вовниками.

— Достеменно. — Йаель обійшла стіл і глянула на таблицю через Девідове плече. — У такий спосіб містики застосовують гематрію. Кабалісти також вірять, що між словами в Торі, які мають однакове числове значення, існує містичний зв'язок. І що вивчення цих пов'язаних між собою слів здатне розкрити потаємні смисли.

— Потаємні смисли?

— Глибинні значення, — пояснила вона, заправляючи за вухо прядку волосся. — У Торі є різні шари значення, одні на поверхні, а інші на такій глибині, що містики й досі не спромоглися розкрити їх.

— Не лише юдеї використовують гематрію, — додав Йосеф. — Араби також. І суфіти — для вивчення глибинних смислів Корану.

— Кажуть, ніби навіть батьки-засновники Сполучених Штатів вдалися до гематрії у вашому державному гаслі: «е pluribus ипит — із багатьох одне», — сказав рабин. — Ехад — гебрейське слово, що означає один, має числове значення тринадцять. Сполучені Штати — одна країна, яка об'єднала спочатку тринадцять колоній.

— Дивовижно, — Девід покрутив головою. — Мій батько був сенатором США. Йому б це дуже сподобалося.

Тихий стукіт у двері перервав їх.

— А, Рафі, заходь, — обізвався рабин до високого виснаженого чоловіка, що тупцював на порозі.

— Щойно надійшов електронний лист від Аві Раца. Єдиний Персі Ґаспард, якого відшукали, загинув за підозрілих обставин півроку тому.

Девід і Йаель перезирнулись. Іще одного ламед-вовника вбито. Спохмурнілий рабин Кардоза кашлянув:

— Дякую, Рафі.

Чоловік пішов на своє робоче місце, а Кардоза глянув на годинник.

— Треба поспішати, — сказав він вагомо. — Перейдімо до кодів Тори.

Девід зосередився, і рабин повів далі.

— Коди Тори не є чимось новим. Різні теорії стосовно прихованих послань поширювалися тисячоліттями. Іще 1921 року рабин Бехайє писав про них у своєму коментарі до Книги Буття. А в шістнадцятому столітті містик Р. Моше Кордоверо підтримав цю теорію, твердячи, що кожна літера Тори наділена божественним смислом.

— Навіть сер Ісаак Ньютон уважав, що Біблія містить зашифровані послання, — вставила й собі Йаель. — Та хоч він був геній, довести це так і не зміг.

— Бо зарано з'явився на світ, — сухо хихотнув Йосеф. — Якби він мав комп'ютер, то знайшов би докази.

Кардоза відкрутив кришку пляшки з водою та зробив великий ковток.

— Це правда, Девіде. Саме тому ніхто, аж до двадцятого століття, не розкрив потаємних послань: коди й шифри надто хитромудрі, щоб зробити це вручну.

— Треба знати РПЛ, — сказав Йосеф.

Девід звів брови.