Читати книгу - "Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш"

Хто ця дівчина і що вона тут робила? Якого дідька вона назвала мене котиком і стрибнула до мене руки? Першим поривом було відкинути її в сторону, тому що це відбувалося на очах у здивованої Енді, по-перше, а по-друге... просто тому що якого чорта. 

Як тільки я був готовий з силою розтиснути її лещата, як дівчина нахилилася і прошепотіла мені на вухо, що працювала на Блека і якщо я їй не підіграю, то після такого з Енді я міг попрощатися. 

Я був злий на стільки, що відразу протверезів, а разом з тверезістю прийшла здатність мислити. Нічого, сьогодні я готовий був зіграти в гру, і подивитися, до чого це приведе. Але за таку витівку ця малолітка, яка сидить зараз у мене на руках, незабаром отримає по заслузі.Цей покидьок Блек теж отримає, тому що я тільки що зрозумів, що він за мною весь цей час стежив. Інакше звідки б тут взялася ця дівка і перешкодила мені поговорити з "Копією"?

І коли я вже подумав, що сюрпризів не буде, ця недоумкувата назвала мене своїм братом. Братом? Та вона в дзеркало дивилась? Ми ні грама не схожі, тим більше якого чорта у мене буде сестра, яка швидше нагадувала елітну ескортницю, ніж звичайну дівку. Добре, хоч мізків вистачило сказати, що ми троюрідні, а то я по погляду "Копії" вже бачив, що вона не відразу повірила в цю чортівню і тільки чекала можливості втекти. 

Що, лялечка, неприємно було знаходитися в моєму товаристві? Ну нічого, доведеться себе пересилити в недалекому майбутньому. Я ж зараз стримувався, бачачи як ти презирливо дивилася в мій бік. 

А ця дівка виявилася ще тієї креативницею, швидко втягнула "Копію" в розмову і навіть примудрилася нас познайомити поки з'ясовувала, що трапилося зі светром Енді. 

Я мовчки спостерігав за всім. Ось тепер ставало набагато цікавіше. 

Ця дівчина, здається, Енді назвала її Крісті, ще говорила про якусь мою відповідальність перед "Копією" і я взагалі спочатку подумав, що вона берега сплутала, але потім зрозумів, що навіть таке лайно можна було вивернути у свою сторону. 

Запропонував Енді свою сорочку, щоб вона змогла в неї переодягнутися. І почав важко дихати, коли уявляв, як вона буде знімати свій одяг і надягати мій. Не дивлячись на те, що зараз був ранній ранок, як для мене і голову ломило від моторошного похмілля, але від цієї картини у мене почав вставати. 

І, здається, ми навіть з нею перекинулися парою цілком нешкідливих фраз, але як тільки я зібрався йти до своєї тачки, як згадав, що залишив її біля нічного клубу, де ми вночі зависали з Франсуа. От же олень. І що мені було робити, якби вона погодилася?  Роздягати якогось студентика, відбираючи у нього сорочку?!  Слава богу, дівчина не погодилась і настав час розіграти вже мою сцену, якщо ми заговорили про брудні сорочки.

 Я натякнув, дуже товсто натякнув, що це я врятував її кілька днів тому від машини, яка неслася на всіх парах, якщо вона мене не згадала.  А вона мене не запам'ятала і не згадала.  Запізніло усвідомлюючи цей факт, я почав дико скаженіти.А потім сказився ще більше від того, що дізнався про нову роботу "Копії".  І цей покруч Блек про неї не сказав, що було особливо паршиво, враховуючи, що я просив роздобути на неї всю інформацію, а він з якоїсь причини після цього знайшов місце для неї у своєму Клубі.

 І поки я думав, як буду розв'язувати питання з цим презервативом, мене з думок вирвали слова Крісті:

 - Може підемо  сьогодні ввечері сходимо кудись і відсвяткуємо твоє працевлаштування?  - Вона начебто зверталася до Енді, але дивилася на мене, явно розуміючи, що вже бовкнула зайвого і тепер прекрасно усвідомлювала в які неприємності вляпалася.

Що ж, піти кудись з дівчиськом було поганою ідеєю, ось тільки ця Крісті вже більше нікуди не йшла ...