Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років 📚 - Українською

Читати книгу - "Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років" автора Кирило Юрійович Галушко. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 66 67 68 ... 78
Перейти на сторінку:
флоту, Одеса, 1918 р.

Віце-адмірал А. Покровський в однострої Російського імператорського флоту.

Але навіть у такий спосіб не вдалося покрити неукомплектованість козаків. Ще гіршою була справа з укомплектуванням дивізії підстаршинами. Наприклад, 10 вересня 1918 р. командир дивізії генеральний хорунжий В. Клименко доповів у рапорті 1-му товаришу (заступникові) Військового Міністра, що «частина з прибулих на поновлення дивізії старослужачих, бувших козаків Російської армії, відправлена за повною невідповідністю їх, виказавши себе поганим елементом; частина — добровільно пішла за власним бажанням»490. Навіть старшинські вакансії не були повністю заповнені. Крім того, командуванню дивізії так і не вдалося викорінити антигетьманські настрої не тільки серед козаків, а навіть і серед деяких старшин з’єднання.

490

Тимощук О. Охоронний апарат Української держави (квітень — грудень 1918 р.). — Х., 2000. — С. 219.

Лейтенант флоту Святослав Шрамченко з одним із вояків загону Січових Стрільців, кінець 1918 — початок 1919 р. У Січового Стрільця на мундирі видно сліди від гетьманських погонів

За таких умов не дивно, що боєздатність Сердюцької дивізії була невисокою, хоча за чисельністю (близько 6 тис. вояків) ця дивізія була одним з найбільших збройних формувань армії Української Держави на момент антигетьманського виступу Директорії УНР. Однак уже 18 листопада 1918 р. 4-й Сердюцький піший полк фактично віддав повсталому Окремому Загону Січових Стрільців перемогу в бою під станцією Мотовилівка, а потім здався повстанцям. За декілька днів на бік повстанців перейшов і Сердюцький Лубенський кінно-козачий полк під командуванням полковника Ю. Отмарштайна. Інші частини дивізії брали участь в обороні Києва, але високої боєздатності також не показали. Отже, надії Гетьмана на свою гвардію не виправдалися. І якщо такі проблеми з боєздатністю та лояльністю до Української Держави мала елітна Сердюцька дивізія, не складно уявити, що відбувалося б у лінійних дивізіях у разі їх поповнення призовниками та мобілізованими.

Окрім сердюків, основу Української Армії становила Окрема Запорізька дивізія, що налічувала близько 3 тис. вояків491. Її основним завданням була охорона східного кордону на Харківщині й Донбасі. Лояльність цього з’єднання до Гетьмана була така, що про всяк випадок саму дивізію «охороняли» німецькі війська492. Цікаво, що ще за часів Центральної Ради дивізію, яка добре показала себе в боях, хотіли розформувати, оскільки вона не вписувалась у план організації армії, розроблений «фахівцями» Військового міністерства. Після численних спроб розформувати чи реорганізувати Запорожців Військове Міністерство нарешті вирішило залишити все, як є, і лише перевести частини дивізії на нову організацію у складі чотирьох піших, легкого гарматного та кінного полків, інженерного куреня, важкого гарматного дивізіону та кінно-гірської артилерійської батареї493. Крім того, частиною дивізії фактично були «панцирний» (бронеавтомобільний) дивізіон та авіаційний загін, хоч офіційно їх вважали лише «прикомандированими» до неї. Піші полки мали по два курені, окрім 2-го полку, 3-м куренем якого став кадр колишнього полку Січових Стрільців, який приєднався до Запорожців після розформування німцями 1-го полку Січових Стрільців. Саме цей курінь пізніше став кадром Окремого загону Січових Стрільців у Білій Церкві.

У серпні 1918 р. у складі Української Армії було створено ще одну дивізію: 1-ша Стрілецька козача дивізія (часто також звана «козацькою стрілецькою», також за кольором та кроєм своєї уніформи відома, як «Сіра» чи «Сірожупанна»), сформована австрійцями з військовополонених-українців у Володимирі-Волинському494. Вона складалася із чотирьох піших, кінного, гарматного полків та інженерної сотні й нараховувала понад 6 тисяч вояків. Дивізію відправили на Чернігівщину, де вона охороняла північно-східний кордон держави. Слід зазначити, що після прибуття на місце постійної дислокації дивізія була майже повністю демобілізована, і восени 1918 р. у її складі залишилося близько 600 вояків495. Сіра дивізія також була фактично підпорядкована німецькому командуванню.

Разом з німецькими військами Запорізька та Сіра дивізії брали участь в обороні кордонів Української Держави від більшовицької Росії (РСФРР). Служба ця була небезпечною, оскільки між Українською Державою і РСФРР була нейтральна зона, у якій активно, хоч і неофіційно, діяли радянські загони, що періодично нападали на українську територію. Один з таких загонів 11 вересня 1918 р. під селом Картушин496, напавши зненацька, знищив передову заставу 1-го (Республіканського) куреня 2-го Запорізького полку (20 вояків), а потім напав і на головні сили куреня. Запорожці відбили напад, але з надзвичайно великими втратами, що становили понад половину бійців куреня; командира куреня М. Зелінського було важко поранено497.

Крім вищеназваних частин, у серпні 1918 р. у складі Української Армії сформовано три частини для виконання спеціальних завдань із розширення території Української Держави: Чорноморський кіш (мав діяти на Кубані), Окремий загін запоріжських [так у тексті наказу — Є. П.] низових козаків (мав діяти в низов’ї Дунаю та в Бессарабії, окупованих Румунією) та Окремий загін Січових Стрільців (мав діяти в Галичині, яка належала союзній Австро-Угорщині). Перша з цих частин мала складатися із 3 піших куренів та 1 гарматної батареї, а дві інші — з 1 пішого куреня та 1 гарматної батареї498. Ці частини мали бути своєрідним збройним авангардом Української Держави в тих регіонах, які вважали українською територією, але офіційно вони не входили до складу України. Формування цих частин є особливо цікавим, оскільки влітку 1918 р. в Українській Державі не вистачало військ навіть для підтримання внутрішнього порядку, не кажучи про захист уже наявних кордонів від зовнішньої агресії…

491

Тинченко Я. Українські збройні сили березень 1917 р. — листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії). — К.: Темпора, 2009. — С. 190, 207.

492

Тимощук О. Охоронний апарат Української держави (квітень — грудень 1918 р.). — Х., 2000. — С. 213.

493

ЦДАВО України. — Ф. 1074. — Оп. 2. — Спр. 9. — Арк. 113.

494

Наказ про включення дивізії до складу Української Армії від 2 вересня 1918 р. ч. 70 // ЦДАВО України. — Ф. 1077. — Оп. 5. — Спр. 10. — Арк. 385.

495

Тинченко Я. Українські збройні сили березень 1917 р. — листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії). — К.: Темпора, 2009. — С. 207.

496

Нині — село Картушино Стародубського району Брянської області Російської Федерації.

497

Тинченко Я. Українські збройні сили березень 1917 р. — листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії). — К.: Темпора, 2009. — С. 193.

498

ЦДАВО України. — Ф. 1074. — Оп. 2. — Спр. 9. — Арк. 143 та ЦДАВО України. — Ф. 1074. — Оп. 2. — Спр. 9. — Арк.157.

Головна база Ескадри повітряних кораблів поблизу Вінниці (А. Харук, Крила України)

Військовому Міністерству підлягали ще різні

1 ... 66 67 68 ... 78
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський Погляд через 100 років"