Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Мер сидить на смерті 📚 - Українською

Читати книгу - "Мер сидить на смерті"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мер сидить на смерті" автора Андрій Процайло. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 66 67 68 ... 81
Перейти на сторінку:
— відповіла Люба. — На проспекті Свободи.

— Ви годуєте птахів, Любочко?.. — здивувалася пані Орися.

— Так. Щодня.

— Чому?..

— Біля них я відчуваю, що вмію літати...

Пані Орися стала замріяною. Помолодшала, посвіжішала, зморшок на обличчі поменшало і суворості...

— Я теж колись годувала голубів. Хотіла літати... — Борис від дивовижі похлинувся кавою. — Поки не зрозуміла, що я людина, тобто фізична оболонка. А призначення фізичної оболонки — плазувати... Тоді я вдарилася в науку, щоб те плазування зробити трохи комфортнішим...

— І що, вийшло? — запитав син.

— Не вийшло. На жаль. Але принаймні я зайнята. І побачила багато світу. Хоча дало мені все це всього-на-всього нічого... — Матуся стрепенулася, як та покалічена пташка, що забула про перебите крило і прагла злетіти. — Досить сентиментів... Бо ви спішите... Бачу, як Борис нервово смикається на табуреті... І я маю справу одну... Подрузі юності зле... Хоче, щоб я з нею сходила до собору Юра... Видно, гріхи допекли... Казала я їй, що вершина — ілюзія... Коли ти на вершині — ти суцільна самотність. А вона, наївна, думала, що до вершини люди будуть тягнутися, поклонятися...

— А як насправді?.. — поцікавилась Люба.

— Вершині лише плескають в долоні і брешуть. І все... — Пані Орися повагом підвелася зі стільця. Виглядала якоюсь радісно-сумною. — Кава дивовижна, Любочко. Дякую...

Замість сказати «на здоров'я» дівчина з надією вдивлялася в жінку, яка шукала щастя в науці.

— Щось не так, дівчино?.. — запитала матуся. Вона знову стала суворим науковцем.

— У нас проблеми... — промимрила Люба. — Допоможіть нам, пані Орисю!..

Матуся присіла.

— Я так і відчувала... Що сталося?..

— Голуби з проспекту зникли. Вже другий день. Жоден птах не прилітає... Чому?..

Пані Орися полегшено випустила з грудей схвильоване повітря.

— І це все?.. — здивувалася. — Господи, діти, не розумію: ви святі чи божевільні?..

— У тебе, матусю, є версії?.. — втрутився Борис, аби перервати монолог матері про «святість та божевілля».

— Чи в мене є версії?.. — Пані Орися звела очі до стелі, наче визирала там Бога. — Та в мене є переконання!.. Просто так птахи не знімаються з насиджених місць. Тим паче, коли їх там годують. «Принцип аеропорту» — моя відповідь.

— Поясніть, — попросила Люба. А Борис випустив з руки горнятко. Воно впало, розбилося, а кавова гуща намалювала на підлозі пташку.

— Бачу, мій син здогадався. — Матуся теж вгледіла в кавовій гущі птаха.

— Електромагнітні коливання!.. — випалив Борис.

— Так. У якомусь шкідливому для птахів діапазоні частот. Від таких коливань птахи почувають себе некомфортно: вони можуть сліпнути, може підвищуватись температура їхнього тіла, ще там щось... Електромагнітні коливання можуть викликати у птахів навіть страх... У них з'являється відчуття, що поблизу хижак... Як я вже казала, пристрої на основі електромагнітних коливань застосовують в аеропортах, щоб запобігти, самі розумієте, аваріям...

— Але кому потрібно виганяти птахів з проспекту Свободи? — дивувалася дівчина.

Пані Орися всміхнулася. Це наївне дівча їй усе більше починало подобатись. Може, не стане таким черствим, як вона?.. Хоча б біля напакованого енциклопедіями Бориса?..

— Міська влада, приміром. Щоб голуби не запаскуджували проспект...

— А як мені голубів тепер повернути? — Люба ледь стримувала сльози.

— Ніяк. Вони самі прилетять, коли відчують безпеку. Тобто коли хтось припинить подачу згубних для них коливань... — Пані Орися глянула на годинника. — Все, я побігла!.. — вигукнула вона. — Треба одягтись по-людськи до церкви... А вам, молоді люди, я би порадила й надалі годувати голубів!.. Там, де вони є!.. Бо не одним проспектом Свободи Львів багатий!.. — А вже в дверях додала молодим людям клаптик «оптимізму»: — Хоча літати ви все одно не будете!.. — І зачинила двері. Знову відчинила. Просунула свою голову. — Хоча... — На цей раз матусин сумнів був оптимістичний без лапок. Зникла. Знову з'явилася. — Хоча, якби ви були ангелами, голуби вас самі знайшли б... Але ви грішні, як саме життя... І в цьому великий парадокс... — зареготала, як у фільмах жахів регоче темне, як смола, запавутинене горище...

46

Безрукий виглянув у вікно. Не так упізнав двірничку, як відчув. Вона замість мести спрямувала свого держака на будинок і слухала музику. Так ловила мелодію в навушниках, наче диригент, що вишукує фальш. Сучасна бабуся, нічого заперечити... Лев відчинив вікно, помахав рукою. Двірничка його не зауважила.

— Агов, бабусю! — крикнув Безрукий. — Метіть!..

Двірничка мимовільно підвела голову. Видно, музика у навушниках і жива збіглися, чим збили слухачку з пантелику. Вона здерла з вух слухавки і сховалася за смітниковими контейнерами.

Лев, не довго думаючи, вибрався на горище, звідтам виліз на дах і пожежною драбиною спустився у виноградні зарості за спиною будинку. Всюдисуща пані Стефа визирнула з вікна.

— Що сталося, Левчику?.. — крикнула до нього.

1 ... 66 67 68 ... 81
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мер сидить на смерті», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Мер сидить на смерті» жанру - 💛 Фентезі:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Мер сидить на смерті"