Читати книгу - "Характерник, Дмитро Чорнота"

Новий отаман, яким, до речі, було обрано того самого Шановнівного, разом зі своєю старшиною розумів, що їм це не подарують. Будуть наслідки. Московити не звикли до такої поведінки. Вони всюди повинні відчувати себе господарями яким догоджають у першу чергу.

Але у донців є час усе обдумати й підготуватись. Не вперше і, скоріше за все, не в останнє така ситуація виникає.

Паливоді та Лесеві повернули їхню зброю та коней. Крім того, подарували новий одяг. Спочатку пропонували дорогий, вишитий золотими нитками. У Леся аж очі загорілися. Але Северин відмовився, мовляв, дорога попереду далека і небезпечна, а в такому одязі їх точно пограбують якісь зарізяки, яких зараз розвелося в Дикому полі як комарів.

Наступного ранку зі сходом сонця характерник та його джура вже стояли на виході зі станиці. Їх проводжав отаман, вся старшина та багато простих козаків. Їм дякували та передали вузлик з харчами в дорогу. Отаман надав кілька листів. Одні з них були як страховка в дорозі, інші адресувались кошовому отаманові. Головний обозний дав Северинові невеличкий мішечок з грошима. Той не відмовлявся. Це завжди згодиться.

На тому коротке прощання було закінчене. Лесь з Паливодою стрибнули на коней і без поспіху вирушили в дорогу. Попереду їх чекали нові пригоди, нові випробування та загалом все те, що чекає в майбутньому кожну людину.

Кінець