Читати книгу - "(не) Ідеальний бос, Аксінія Найт"

* * * Від імені Ніколь * * *

Поки Алекс вийшов із зали, Ніколь присіла на стілець, подалі від цього дивного бенкету. Вона була надто шокована ситуацією, яка зараз сталася на очах у всіх. Дівчина намагалася зрозуміти, як їй поводитися далі і що чекати від самого Алекса. Щось їй не давало спокою в тому діалозі, але що Ніка зрозуміти ніяк не могла.

Чоловік вийшов із боку кухні з великим пакетом і обережно підійшов до дівчини. По її щоках котилися сльози розпачу та болю. Адже вона знала, з якою людиною спочатку зв'язалася. Алекс дуже ніжно доторкнувся до неї і тихо спитав.

– Я хочу показати тобі одне місце… Ти поїдеш зі мною?

Ніка не знала, що відповісти, хоча насправді найбільше у світі хотіла поїхати подалі з ресторану.

– Поїду. Головне, щоб не бачити це місце, – таки погодилася Ніколь і взяла під руку свого чоловіка. Алексіс ніжно обійняв її за плечі, і вони попрямували до машини.

Дівчина спостерігала за ним всю дорогу, доки вони їхали. Вона була зовсім спустошена, щоб про щось говорити. Перед очима, як і раніше, стояла сцена з ресторану, не даючи їй жодного спокою. І раптом їй згадався погляд Шеріл. Вона намагалася болючіше вколоти Алексіса, але в її очах не було ні краплі ревнощів чи кохання. Це був божевільний біль і якийсь дивний розпач. Навіть у якусь мить дівчині здалося, що та через силу висловлює в обличчя такі неприємні моменти.

– Алекс… – тихенько звернулася вона до чоловіка.

– Так, Ніколь... – він уважно стежив за дорогою, але руки на кермі в мить стали напружені. Створювалося відчуття, що він боявся цієї розмови. – Ми за хвилин десять приїдемо на місце. Давай там поговоримо.

– Добре, – вона взяла його за руку, намагаючись показати свою підтримку. Показати, що вона не відверталася від нього після того, що сталося.

І справді вже незабаром вони опинилися перед невеликим будиночком на березі океану. Коли вони увійшли всередину, Алекс відразу відніс пакет на кухню і повернувся до дівчини, яка нерішуче завмерла у дверях, спостерігаючи за ним. Його погляд видавав одночасно втому та страх після сьогоднішнього вечора. Таким ще Ніколь не бачила свого чоловіка.

– Говори. Я тебе уважно слухаю, – видихнув Алекс, явно не знаючи, що чекати від дівчини. Ніколь підійшла до нього ближче і міцно обійняла талію.

– Скажи чесно… Коли ти востаннє зустрічався з Шеріл?

– Не в самій приємній формі, але вона сама тобі сьогодні відповіла на це запитання. Після того випадку ми більше не бачилися. Іноді зідзвонювалися, але це були лише дружні розмови.

– Можливо я зараз скажу дурість... Але ти повинен поговорити з нею без свідків, – обережно промовила Ніка, не наважуючись підняти на нього очі.

– Навіщо? Вона все ясно сьогодні дала зрозуміти, як ставиться до нас, – трохи розлютився чоловік.

– Ні, Алексе. Не все… Я бачила її погляд, ніби вона відчувала якусь незрозумілу провину. Я не прошу прямо налагоджувати з нею стосунки. Винести це вище за мої сили. Але вам двом потрібно дати раду тому, що сталося. Такі претензії не виникають на рівному місці просто так.

– Нікі... Давай не будемо про це. Я не хочу нічого згадувати і ні в чому розумітися. Що б у її житті не сталося і якими б не були причини так вчинити, вона зробила свій вибір. І він явно був не на користь нашої багаторічної дружби, – Алекс тяжко видихнув і відійшов убік від дівчини, розбираючи пакети, які привезли з ресторану. – Давай зараз спокійно повечеряємо удвох. Жозеф тут цілий пакет зібрав для нас.

– Алекс… – хотіла Ніколь ще щось сказати, але чоловік уже вийшов на терасу, накриваючи стіл. Дівчина вийшла за ним. Вона ніжно обняла його зі спини і тихо прошепотіла. – Я кохаю тебе. Найбільше у світі кохаю. І мені правда не все одно, що відбувається у твоєму житті, – соловік обернувся до неї обличчям і подивився просто у вічі.

– Я дуже щасливий, що тебе зустрів. Не знаю, за які заслуги ти була мені надіслана, але я найбільше на світі боюся тебе втратити. Мені нестерпна навіть сама думка, що щось може стати між нами.

– Так, я не можу зрозуміти ваші стосунки з Шеріл. Для мене це щось ненормальне. Але моє нерозуміння не змінить того, що для тебе вона завжди була близьким другом і сестрою, хай і названою, – Ніколь було складно говорити про це, але вона розуміла, що Алекса постійно мучитиме ця ситуація, поки він у ній до кінця не розбереться. І тільки від неї самої залежить, як усе складатиметься. – Просто подумай над моїми словами. Не обов'язково одразу приймати рішення.

Алексіс ніжно поцілував дівчину в губи, притискаючи до себе в рятівних обіймах. Ніка відчувала, як шалено билося його серце від хвилювання. І їй хотілося дати йому ту підтримку, якої йому не вистачало.

– Я кохаю тебе, моя маленька фея. Ти моє щастя, – їхній поцілунок ставав все більш пристрасним, змушуючи бажати більшого.

– Може відкладемо вечерю на якийсь час? – промуркотіла йому на вушко Ніколь, проводячи пальчикам по грудях і розстібаючи гудзики сорочки.

– Звучить спокусливо… – погодився Алекс, підхоплюючи дівчину на руки та піднімаючись із нею до кімнати. – Думаю, нам варто почати з душу, – сказав чоловік, відчинивши двері у велику ванну кімнату.

Вони удвох увійшли до душової кабіни, і він увімкнув теплу воду, яка приємно торкалася шкіри. І взявши на руки кілька крапель гелю для душу, Алекс почав пестити тіло дівчини. Вона заплющила очі від насолоди і повністю віддалася його рукам. Міцно притулившись до його тіла, Ніка відчувала сильне збудження.