Читати книгу - "Детективне бюро «примара»: Два світи, Оля Лях"

- Ах, вибач, любий, - Серж м’яко відтіснив сп’янілого мага-горгулью. – Цей жеребчик вже осідланий, - приобійняв Себастьяна за талію і притягнув до себе. – Пошукай деінде.

- Шкода. Якщо захочеш кращих умов…

- Не захочу, - різко відмовився хлопець. Маг-горгулья скривив губи, але відступив і зник в натовпі. – Відпусти мене, - Себ струсив руку Сержа і його аж теліпнуло.

- Що сталось? – ховаючи посмішку, спитала Кора.

- Ми знайшли потрібну залу і ще багато чого не приємного. Йшли розповісти вам, але тут… Кхм. Ха-ха, - Мірайя все ж не втрималась від короткого сміху. – Вибач, вибач, але тебе сприйняли за ескорт і… Ха-ха.

- Мей зі зграєю теж тут. Треба поспішити за ними, - продовжив Чейз, поки Сюз давилась сміхом.

- Тоді ходімо, жеребчику! – Серж поклав руку на плечі Себастьяна.

- Ходімо, Рейя, не будемо заважати молодятам, - пирхнули зі сміху дівчата.