Читати книгу - "Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності"

Розчісування волосся на лобку та позашлюбний секс у церкві є ідеєю цієї громади лестадіанців, яка з’явилася через очікування, що Бог пришле новий ковчег, щоб забрати їх до Небесного Єрусалима. Це почалося, коли Сігурд Сіікаваар, їхній пророк, переконався, що він є втіленням Ісуса Христа і, отже, має повноваження, щоб очистити вірних від їхніх гріхів. Під час зібрання вірні здійснювали те, що вони вважали за найгірший із гріхів; вони вірили, що це прискорить прихід Божого Ковчега. Незалежно від своїх учинків вони, на їхню думку, залишалися найсвятішими людьми на землі, тому що їхній пророк міг звільнити свою паству від усіх гріхів1. Секс, який вони вважали гріховним, отже, був одним зі способів забезпечити порятунок благочестивих лестадіанців.

Більшість, а можливо, навіть всі релігії використовують секс у релігійних цілях просто тому, що вони складають правила сексу. Кожна релігійна заборона сексу або вказівка, яким він має бути, призначені для того, щоб слугувати релігійним цілям. Регулюючи секс, релігія забезпечує повагу, зневагу або знищення в цьому житті, а також порятунок чи засудження в наступному. Під цим кутом зору лестадіанська демонстрація статевих органів і статевий акт у церкві не є чимось аж надто відмінним від ритуалів інших релігій. Різниця в ступені, а не в сутності. В основі всіх цих релігійних поглядів на світ лежить те ж саме фундаментальне переконання, що секс може означати значно більше, ніж просто задоволення, дітонародження та захворювання, які передаються статевим шляхом.

Але пряме використання сексу в релігійному контексті, ідея, що його можна розглядати як релігійний ритуал, здається більш ніж просто чужою для більшості вірян. Тоді як розчісування лобкового волосся є унікальним явищем в історії релігії, систематичне використання сексу — ні. Протягом усієї історії багато вірян були переконані, що такого роду прямий зв’язок сексу й релігійного ритуалу є гарним способом завоювати прихильність богів.

Священне використання сексу

Подібно до того як лестадіанці використовували секс, щоб продемонструвати, що вони можуть перемогти всі гріхи у світі своєю свободою від гріха, зазвичай вважається, що ритуальний секс має більш значущі, важливіші наслідки.

Тантра виникла в Індії в І столітті та ніколи не становила єдиного руху. У західній дискусії тантра часто подається як необмежена канонізація всіх видів сексу, щось на кшталт базового курсу про те, як поєднати сексуальний і релігійний екстаз. Ці погляди поширилися головно через те, як Джозеф Кемпбелл та інші неорелігійні дослідники подавали тантризм. Іноді тантру також плутають із «Камасутрою», яка пропонує більш загальний огляд сексуальних варіацій.

Часто забувають про один із найважливіших принципів тантри — гріх. Сексуальний гріх є лише одним із багатьох видів гріхів, які можуть бути прийняті в рамках строго контрольованих і таємних ритуалів. Від самого початку тантризм не був способом урізноманітнити буденність або підривом чинних норм. Натомість він поміщав гріховні акти в систему саме для того, щоб затвердити та зміцнити гендерні ролі та інші соціальні межі2. Прийняті структури божественно посилюють, розбиваючи їх систематично строго контрольованими ритуалами. Той, хто не засвоїв правила повною мірою, не зрозуміє серйозність деяких важливих обмежень, наприклад, того, що можна вживати в їжу. Той факт, що індуїстський тантризм фокусується зазвичай на брахмані, вищому рівні кастової системи, ще раз підкреслює порушення важливих меж. Що на нижчому щаблі кастової системи стоїть чоловік, то менше існує правил, щоб обмежити його поведінку щодо того, що завдає шкоди його кармі. Брахмани, які не тільки перебувають на верхівці системи, а й грають чільну роль в індуїстському світогляді, повинні дотримуватися значно суворіших правил. Якщо порушуються брахманські правила, вивільняються найпотужніші сили.

У рамках релігії тантричний секс може розумітися по-різному. Одне з основних індуїстських трактувань тантри полягає в тому, що гетеросексуальні контакти символізують вічний союз Шиви та Шакті, споконвічної маскулінності та фемінності, пасивні й активні принципи, які лежать в основі всієї реальності. Для буддійських тантристів гетеросексуальний акт — це об’єднання пасивної мудрості (праджня) та активної якості активних засобів (упайя), що призводить до чудового звільнення3. Тантричний секс можна порівняти з ритуалом жертвопринесення4. Існують, однак, розбіжності щодо деяких аспектів. Наприклад, чи має чоловік еякулювати своє сім’я в жінку, чи має він дозволити йому сублімуватись і поглинатися його тілом. Інші питання стосуються таких речей: задоволення від оргазму є випадковим чи природним наслідком ритуалу, чи повинна людина споживати тілесні рідини5. Ці питання також пов’язані зі сприйняттям тілесних рідин як джерел енергії6. У бенгальському тексті XVI століття «Бріхат Тантрасара» Крішнананди Агамавагіши, найвпливовішому посібнику з ритуалів Північно-Східної Індії, підкреслюється, що під час тантричного ритуалу потрібно споживати тілесні рідини. Якщо хтось робитиме це поза ритуалом, відразу потрапить до пекла7.

У різних неорелігійних версіях тантри основний акцент на гріху як засобі зміцнення соціальних структур замінюється ідеєю, що тантра пропонує всебічне звільнення від соціальних структур. Гуру Бхагван Шрі Раджніш (Ошо) і його рух роб­лять акцент на вільному сексі. Як він пояснив у 1968 році: «Що більше ви приймете секс усім серцем, то вільнішим станете від нього… Загальне прийняття життя, усього того, що є природним у житті, я називаю релігійністю. І саме ця релігійність звільняє людину»8. Після того як багато хто з його послідовників померли від СНІДу, гуру стверджував, що не поширював ідею вільного сексу, а лише підкреслював святість сексу9. Рух Ошо, як і раніше, не закликає до моногамії, ось чому той, хто хоче вступити в ашрам у Пуне, повинен пройти тест на СНІД.

Гуру Свамі Муктананда, який заснував Сіддха-Йога Дхам в Америці, був прихильником певної форми тантризму. Він вірив, що може перетворити свої сексуальні фрустрації та бажання на духовну силу10. Він демонстрував священний самоконтроль, поклавши свій неерегований член у піхву незайманої послідовниці та залишався у такому стані протягом декількох годин, розповідаючи про своє дитинство11.

Тибетський гуру Чогьям Трунгпа також мав великий успіх на Заході завдяки своїм тантричним ритуалам: один із них, наприклад, полягав у тому, що його проносили на руках абсолютно голим навколо таких самих оголених підданих. Трунгпа попри все був прихильником «мерседесів», дорогого одягу та різних стимуляторів.