Читати книгу - "Напівдоторком, Александра"

ОЛЕКСАНДРА

У напів темному кабінеті, забутої богом будівлі на околиці міста панувала напруга.

Ніколи не думала, що буду коли - небудь знаходитись поміж двох вогнів. Пекельно, хочу сказати..

Даміан сидить у шкіряному кріслі, відкинувшись назад, із легким саркастичним усміхом дивиться на карту, що позначає зони впливу його угрупування і розташування команди Руслана. Водночас час Рус стояв поруч зі мною, схрестивши руки на грудях, пильно і насторожено дивлячись на Даміана. 

Близько години кожен з чоловіків розглядали документи один - одного, лише періодично перекидаючись короткими фразами для уточнення. Тепер прийшов час звірятися інформацією.

— Ніколи б не подумав, що доведеться ділити план з головорізом, якого прислали по мене. Схоже, доля має почуття гумору.

— Це тимчасово. — Холодно відповів Руслан.

— Можливо, досить свердлити один - одного поглядами й час приступити до обговорення — тихо додала я.

Даміан уважно подивився на мене. Його рука потягнулася до нагрудного кармана, з якого він дістав ручку і почав щось виводити на карті.

— Кхм... Значить так...ось ця зона, ці дві у Франції, а також у Братині та Америці повністю контролюються мною. Тамтешні намісники — мої люди.

Рус схилився над картою і ніби зробив якісь примітки для себе.

— Як тільки ти виведеш сектор D з компанії — опинишся фактично на межі банкрутства. Твою компанію просто роздеруть і поглинуть.

— Не зовсім так. Після того, як я націоналізую всі документи, сектор D автоматично відшарується, без всякого втручання, а компанія, формально, стане державною власністю. Також, після того, як я змінив намісника в Данії, акціонерна перевага на моїй стороні. Єдиною проблемою може стати "Untarget", компанія Лоуренса. Якщо він почне терміново виводити акції, процес акредитаії значно уповільниться і тоді у всіх інших з'явиться більше часу для того, щоб не допустити відшарування.

— А якщо йому буде банально не вигідно виводити ці акції?

— В принципі, це можливо, якщо в нього не буде інших шляхів відходу. Але це неможливо, у Лоуренса є досить не мало інших доходів, які я не зможу перекрити.

— Хто сказав, що їх потрібно перекривати? Достатньо на певний час зробити видимість.

— Що ти маєш на увазі?

— Член моєї команди, Яструб — хакер. Якщо ти даси повний доступ до ваших серверів, він кине троян в базу "Untarget" і створить картину першої фази банкрутства, вивівши певну частину акцій. Доки вони розбиратимуться з цим, ти встигнеш закінчити акредитацію

— Тобто, ти хочеш, щоб я надав повний доступ до серверів моєї компанії? — в голосі Дама звучала неприкрита іронія.

— Це найпростіший варіант.

— Точно, найпростіший варіант дати тобі розвалити мою компанію.

— Слухай, хлопче, довіра — це не те, чим ми тут займаємося. Мені теж було легше зірвати офіс до чортів собачих, не залишивши від вашої зграйки й сліду. Але ось, я стою тут, відчайдушно придушуючи в собі бажання вбити тебе тут і зараз

Я бачила, як чоловіки по трохи закипали, тому вирішила трохи понизити рівень емоцій

— Даміане, ми тобі не вороги. Руслан, як і я, хоче допомогти. Якщо не віриш йому, повір мені. — Я уважно дивилася йому в очі говорячи це. — Будь ласка, дай доступ до вашого сервера. 

Він вагався, проте все-таки пішов на компроміс

— Я скажу своїм хлопцям, щоб вони відкрили доступ на деякий час. Сподіваюсь, ваш Яструб встигне.

— Ми повертаємося в Мілан завтра, о дев'ятій ранку. Коли ми приїдемо, документи вже будуть готові.

— Цю ніч ви проводитимете в Гермесі. Там по всьому периметру і в середині камерами керує Яструб. Готель без нашого дозволу не покидати. І уважно слідкуй за Сесіль, її можуть використати, як важіль тиску на тебе.

— Дякую, містер Очевидність.

Руслан проігнорував цей випад і продовжив.

— Після того, як ми поїдемо, у вашій команді залишиться троє моїх людей. Вони будуть зв'язуючими.

Ми вже майже підійшли до виходу, як за спиною прозвучав голос Дама.

— Александро!

Я розуміла, що він просить мене залишитися, щоб поговорити. 

— Я прийду за декілька хвилин. — Промовила, пильно дивлячись на Руслана

— Чекатиму тебе в машині. — Поцілував він мене у відповідь і за ним закрилися двері.

Декілька хвилин в приміщенні панувала тиша. Спокійно розвернувшись обличчям до Даміана, я попрямувала до дивану, що стояв навпроти.

— Невже він так довіряє мені, що спокійно залишив свою кохану віч-на-віч з головою мафіозі?

— Це довіра не до тебе, а до мене. — спокійно відповіла я. 
— Тепер мені дійсно цікаво, що вас повʼязує. Сумніваюсь, що вас звела саме ця історія. Та і ти не схожа на ту, хто закохується з першого погляду.

— Ми познайомилися пʼять років тому.

— Навіть так.. — на його обличчі зʼявилося неприкрите здивування. — Тоді я не можу зрозуміти, як він примудрився тебе відпустити. Це якось повʼязано з історією твоєї подруги?

— І так, і ні. Скоріше подруга була частиною нашої історії. 
— Привідкриєш завісу свого минулого? Про мене ти знаєш усе і навіть більше. 

— Як би банально це зараз не звучало, ми познайомилися в коледжі. Він був моїм куратором і викладачем по спецу.

— Ти зараз серйозно? — Чоловік в голос розсміявся — Викладач і студентка? Хто б міг подумати… Вибач, продовжуй.

— У нас були дуже...хм..важкі відносини. Я завжди була дуже норовливою і не терпіла ніяких рамок. Руслан же навпаки — стара модель виховання і військове минуле зробило з нього командира, який очікував від усіх слухняності. А враховуючи, що я була його ученицею, так ще й найсильнішою з його групи, то з мене вимагали в рази більше. Зіставляємо це з незримою війною між нами  виходить просто вибухова суміш. 

— І що ж сталося? Що змусило вас зблизитися?

— Смерть. — Пауза тривала не довго. — Одного дня в аварії помирає мій найліпший друг, Нік. Хоча, що казати, він був моїм єдиним другом. Більше я нікого до себе не підпускала. Думаю, ти розумієш, який це був удар для мене. Якщо чесно, я думала, що мене похоронять в тій самій труні разом з ним. І як не іронічно, єдиним хто мене підтримав виявився той, кого я терпіти не могла — Руслан Сергійович. Людина, в якій я не бачила ні краплі людяності, чи жалості, була моєю єдиною опорою. Фактично, якби не він, я б дійсно померла: від температури, чи тотального виснаження.