Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"

–Я, здається, навчився переміщатися. – сказав Пітер.

–Ельга теж.– тільки й промовив Джим.

– Есме, і я проспали всю бійню.– хмикнув Найджел.

–Воно й на краще.– сказала Джилана.– Ти б не пробачив собі...

Вона заплющила очі.

–Ельга теж спала? – запитала Калерія.

–Думаю, якби вона була під владою Містифікатора, ми б знали.– знизала плечима Есме.

–Вона занадто сильна, щоб нею керувати. –хитав головою Пітер. –Простіше її приспати.

–Ти думаєш, нас приспали з тих самих причин? – з надією запитала Есме.

– Навряд чи ми занадто сильні маги, як Ельга, скоріше можемо принести проблеми. – відповів Найджел.

У південній частині міста, недалеко від лісосмуги, була таверна. Друзі вирішили зупинитися там, хтось хотів поїсти, а хтось вдосталь напитися після пережитого. Джим увійшов до таверни першим. Сам заклад був у кам'яній будівлі, усередині були сидіння з темного дерева і важкі дерев'яні столи. Тут пахло гарячим тістом і пивом. Друзі пройшли до найбільшого столу і розсілися на лавочках.

–Я зараз повернуся.– сказала Пайпер.

Пітер провів її поглядом і взяв Калерію за руку.

–Мені не по собі.– хитав головою він.

–Так, передчуття не минає.– погодилася з ним сестра.

 Джим підійшов до барної стійки і замовив келих пива. Дівчина послала йому привітну посмішку і поставила пиво на стіл.

–Джино.– застиг, усміхаючись Джим.

Дівчина підняла брови.

–Ми знайомі?

Посмішка зникла з його обличчя.

–Ти... ти не пам'ятаєш мене?

Джина застигла на мить.

–Ні. А повинна?

Джим похитав головою і повільно підійшов до столу друзів, сівши поруч із Пітером.

–Дістало мене це місто.– хмикнув Джим, відпивши з келиху.

–Що сталось?– спитала Есме.

Джим лишень похитав головою, похмуро опустивши очі.

–О! Коліне, привіт! – махнув рукою Г'ю.

Хлопець, що саме рухався до столу з двома келихами раптом подивився на нього, насупившись, а потім продовжив йти до свого столика, знизавши плечима.

–Що це було?– насупився Г'ю.

–Хто це? – запитала Калерія.

–Мій сусід. Ми роки чотири дружимо.

–Може, не впізнав? – припустив Пітер.

–Та, ні, навряд чи я посивів після всього цього.

Пітер знизав плечима. Найджел нетерпляче постукав пальцями по столу.

– Ти обіцяв. – тиснув Найджел, дивлячись на Джима. – Де Ельга й Ельгорт?

–У мене погана новина.– повідомив він, не піднімаючи очей, не залишилося жодного натяку на звичне бешкетування Джима. Це не на жарт налякало Найджела.

–Яка? – нервово ковтнув він.

–Ельгорт мертвий.

– О, господи. Ні.– скрикнула Есме.

–Що? – здивувався Пітер, не віривши в почуте.

Калерія розплакалася, закривши руками рота.

–Співчуваю. – додав Джим. – Він був... дуже світлим хлопцем, хоч ми й не ладнали. Я хотів би мати такого друга.

–А Ельга? – запитали одразу троє: Найджел, Пітер і Калерія.

–Його вбили на її очах.– відповів він.– Вона перемістилася.

–О, боги... бідна моя сестричка... – прошепотіла Калерія.

–Вона освоїла телепортацію...– почав Пітер.– Убили її половину...Ну, все. Чекайте на відьму.– резюмував він.

–Не смій так говорити! – вдаривши брата по руці, заявила Калерія.– Вона твоя сестра!

–Так, і вона озвіріє! – крикнув Пітер. – Ти знаєш, Ельгу, більше того, ти знаєш, як це, втрачати половину! Нам кінець.

– Чому кінець? – не розумів Найджел.– Що вона зробить?

–Навряд чи підступи Містифікатора закінчені. – сказав Джим.–Ми все ще живі і в нас є наші сили. Він прорідив нашу армію, але не переміг її. Ельга зараз вразлива і цілком може стати на його бік.

– Навіщо їй це робити? – не зрозуміла Джилана.

–Як навіщо? – розлютився Пітер. – Він розповість їй казки, що Ельгорта можна повернути до життя.

–А, це казки? – не розуміла Джилана.

–Магія здатна на багато що. – пояснила Калерія.– Але воскресити померлого неможливо. Це порушить баланс і тоді замість воскрешеного помре невинний.

– Але Життя воскресила Ельгу.– згадала Джилана.

– Це складно... – хитав головою Джим. – У кожної людини є час, який приписаний їй за народженням. Якщо людина загинула не за сценарієм, її можна воскресити. Але магам заборонено це робити. Тільки Життя і Смерть уповноважені втягувати себе в таке. Містифікатор може переконати її, що воскресити Ельгорта можливо. І якщо вона наважиться на це... То боюся, ми небіжчики.