Читати книгу - "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"

- Те тіло, перекинуте через плече перевертня – це наш Глава?! - у його голосі лунали відголоски грому.

Я навіть здивувався, звідки така реакція? Можливо, це і справді їхній Глава, але чому така тривога за нього? Наче це не просто лідер зграї, а справді важлива для нього персона. Наче це його батько чи старший брат.

З іншого боку, я нічого не знаю про його сімейну ситуацію, окрім того, що його батько - темний маг. Може, він настільки нехтував почуттями сина, що вони були рідними лише на папері? А насправді духовно близькими йому були Меланія та її батько, Глава Клану?

Це лише мої припущення, і діяти так, ніби це правда, безглуздо, поки я не розберуся в ситуації.

Поки я пірнав у своїх думках, від Тесара донеслося:

- Так, це він. Не хвилюйся, він живий, тільки без свідомості.

- Гаразд, якщо зі з'ясуваннями закінчено, час розібратися з проблемою. Які варіанти пропонуєш? - звернувся я до Коліна.

Він хоч і молодий маг, але все ж таки має певний досвід. Іноді краще рішення - це те, що придумане групою, ніж однією людиною.

Колін на кілька секунд задумався, а потім запропонував одне з елементарних рішень:

- Як щодо того, щоб підвести туди потік води? Тоді вода легко виштовхне їх нагору.

Я з жалем відхилив його пропозицію, навівши свої аргументи:

- По-перше, Глава без свідомості, а спливати з таким вантажем надзвичайно складно. По-друге, деякі можуть не вміти плавати. І по-третє, судячи з розміру ями, заклинання виснажить увесь наш резерв разом узятий.

Після моїх слів пролунав збентежений кашель від одного з перевертнів, а потім глибоким баритоном промовили:

- Я з дитинства боюся води.

Колін після цього трохи засмутився, але потім висунув іншу ідею:

- Корені дерев. Можна виростити їх так, щоб усі легко змогли вибратися з ями.

- Ідея непогана, - промовив я і продовжив: - Але спочатку пропоную витягти тіло Глави. Якщо закинути вниз мотузку і обв'язати його, це спростить підйом для інших. Ніхто не буде хвилюватися за його безпеку.

- У мене немає мотузки, - зізнався Колін.

Я оглянув поле з перевертнями і знову повернув погляд до мага, натякаючи, що в когось мотузка точно повинна бути. Колін одразу зрозумів мене і покликав одного з перевертнів, що пробігав повз. Маг швидко переговорив із ним, і той кудись побіг.

Колін знизав плечима і сказав:

- Ми не можемо всім оголошувати, що Глава тут. Якщо мій батько ще поруч, він обов'язково скористається шансом.

Я подумки погодився, оцінивши розсудливість молодого мага. Не всі у його віці, ще й з огляду на расу, могли б бути настільки кмітливими й корисними у поточній ситуації.

Минуло хвилин п'ять, перш ніж перевертень повернувся з мотузкою. Ми закинули її вниз, попередньо прив'язавши один кінець до найближчого дерева. Не знаю, хто з перевертнів упіймав її, але потрібний кінець швидко опинився у Тесара. Він, усе ще перебуваючи на дні ями, поклав тіло Глави на землю й швидко обв'язав його. Після чого смикнув за мотузку, натякаючи, що можна піднімати.

За цей час до нас встигли підбігти ще кілька перевертнів, вочевидь, завдяки старанням першого. І тепер ми всі разом витягали Главу Клану Фотьєн. Я ще до початку встиг кинути в бік Глави заклинання, що полегшувало вагу. Інакше боюся, ми б ще довго тут провозилися. А так за якусь хвилину тіло Глави опинилося біля наших ніг.

Перевертні не здивувалися цьому, вочевидь, той перевертень все ж таки попередив, кого потрібно буде рятувати. Вони стали, загородивши його з усіх боків. Звісно, це їхній Глава, вони просто зобов'язані подбати про його безпеку.

Ну а тепер залишилася заключна частина – виростити корені дерева настільки, щоб по них можна було вибратися нагору. Я, діставши на всякий випадок ще один накопичувач, почав читати потрібне заклинання, поступово вливаючи свою енергію у корені. Магічним зором я бачив, як вони поступово збільшувалися і розросталися, наповнюючись магічною силою.

Нарешті я відчув, що все готово, і, обірвавши заклинання, почав тягнути енергію з накопичувача, поповнюючи витрачений резерв. Тим часом перевертні, побачивши, що з'явився шлях нагору, стали підніматися. Не минуло й кількох хвилин, як я знову побачив своїх друзів, але вже не через дзеркало, а наживо.