Читати книгу - "Пропоную тільки інтим, Белла Сніжна"

- Давай зіграємо. - водячи візерунки на моєму плечі, що визирає з-під ковдри, сказав Рома.

Я відкрила одне око, і затуманенным поглядом дивилася на нього. Чи то після минулого сексу, чи то від його погладжувань думається насилу. 

- Що?

- На бажання. - Пояснив Рома піднімаючись. - Де наші карти?

Ще й доби не пройшло як я виконала його попереднє бажання. А тут гляди, знову потягнуло.

- У мене в тумбочці. - відповідаю.

Очі закрилися, але я прекрасно чула, як Рома встав, вийшов з кімнати, навіть труси не одягнув, розпусник. А сама посміхнулася, згадуючи про розпусту, що стався пару хвилин тому. Впоралися самі! Без батогів і всяких там Антоніо або Зін! Ця парочка отримала притулок в надрах величезного шифоньера. Там вони і залишаться! 

Повернувся Рома швидко.

- Давай, - сідаючи поруч, сказав він. - Гей не спи. Я роздаю.

Зашелестіли карти. Довелося сідати, кутаючись у ковдру.

- На бажання. - нагадав він, підсовуючи до мене мої карти.

Я не поспішала брати. Ось відчуваю, що трапиться щось погане.

- Боїшся? - Запитав цей змій спокусник.

- Дивний ти, голубе. - відповіла, але карти взяла.

Цю партію я програла. Але другу виграла.

- Думаю, на сьогодні досить. - збираючи карти сказав Рома.

- Я тільки у смак увійшла. - проводила сумним поглядом колоду.

- Отже, моє бажання. - Рома замовк, пильно дивлячись мені в очі.

Натягнула ковдру вище.

- На розпусту не згодна.

- Розпусту я і без бажання зможу отримати. - відмахнувся він.

- Я маю на увазі розпусну розпусту.

- Це говорить та що купила півметровий фалос в секс-шопі?

- Ти сам мене туди затягнув! І нічого там не півметровий.

- Зараз не про це. - піднявши руку, зупинив мене Рома.

- У мене до тебе бажання-прохання.

- Дуже цікаво.

- Будь моєю дівчиною.

Чи може щелепа зустрітися з підлогою? Так!

- Ром. - відійшов трохи від шоку, заговорила.

- Я не знаю. Що сказати…

- Відразу зупинись. Ти не про те подумала. - на мене з хвилину мовчки дивилися.

- А про що ще я можу думати після твого прямого питання?

- Ти мене не так зрозуміла. - і посмішка в цей момент така ніби нетямуща дитина йому віршик розповідає.

Така: "Мило звичайно, але коли ти вже закінчиш ці дурниці?"

Виявилося, все набагато простіше. Рому запросили на весілля. Один його хороший старий друг. Запрошення плюс один. І Рома хоче, щоб я поїхала з ним.

- Ні. - сказала я, киваючи головою з боку в бік. - Давай інше бажання.

- Чому ні?

- Ти можеш уявити мене в колі багатіїв, на шикарному весіллі в ролі своєї дівчини? - Рома пройшовся поглядом по моєму обличчю, по ковдрі. 

Побачене змусило його задуматися.

- Ні. - сказала я за нього.

- Цілком. - відповів Рома.

Я засміялася.

- Так це маячня! Що я там буду робити?

- Розмовляти, пити, їсти. Розвієшся в кінці кінців. Подарунок я беру на себе.

- Ще б я на подарунок витрачалася. Твій друг, ти і купуй. - фиркнула я.

- Значить ти згодна. Спасибі. - мене цьомнули в щоку і втекли.

- Стій! - понеслася слідом, все ще кутаючись у ковдру. Рома одягнув труси і пішов на кухню.

- Я не згодна!

- Пізно. Я їм сказав, що буду зі своєю дівчиною. - він набрав собі води в стакан, відпив, повернувся до мене обличчям. - Уявляєш, вона підозріло дуже схожа на тебе!

- Я не можу! - відчай накрив мене. - А як же робота?

- Попросиш, щоб тебе підмінили. Або візьми відпустку.

- А хіба ми не туди і назад? - запитала, Рома посміхнувся.

- Ми їдемо на тиждень. І я радий що проведу цей час не на самоті.

- На весіллі старого друга від самотності навряд чи вийде померти. - закрила очі.

- Рома. - уважно подивилася на чоловіка. - Мені нема чого одягти!

- Впевнена? Здається, тільки сьогодні бачив тебе в дуже зручному платті. - каже посміхаючись.

Стоїть весь такий задоволений собою. А до мене починає доходити що він похід по магазинах спеціально придумав! І як давно у нього спів цей план ?! Судячи з задоволеного погляду, давно.

Останній варіант.

 - У мене місячні.

- Брешеш. - спокійно сказав він, ставлячи склянку на стіл.