Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

Арнольд

- Пробач, я... - намагаюся торкнутися її щоки, але вона не дозволяє. Відштовхує мою руку. Кілька хвилин тому я скінчив у неї, забувши про те, що не скористався захистом. Хоча вона мене благала, щоб я вчасно зупинився. Але я. ..

- Я розумію, що я твоя рабиня, але це не дає тобі жодного права ігнорувати елементарний захист!
Вона підірвалася з мене, як з мінного поля, вилізла з човна і побігла до хатини.
Чорт! Чорт! Чорт! Як це все зараз не вчасно. Сподіваюсь, що не буде жодних наслідків. А якщо буде, я бачу поки що лише один вихід.
Так, нехай заспокоїться трохи, а я поки що обдумаю план подальших дій. З Джертом не так все просто буде! Він хоче гру, і не тільки, а я хочу, щоб моя сестричка була ціла і неушкоджена. Та й Зою я не збираюся віддавати йому. Ні.
Знову набираю Елю. Не можу заспокоїтись, навіть божевільний секс не допоміг цього зробити, а ще більше розлютив. Точніше, моя помилка!

- Еля!

- Арні, ти чому дзвониш у таку рань?

- Боже мій! Нарешті я до тебе додзвонився. Як ти? Чому не відповідала?

- Серйозно? Я взагалі то спала.

- Вибач, я просто хвилювався дуже сильно.

- Все в порядку. Не хвилюйся, квартира стоїть на місці. Ні потопу, ні пожежі не було. Як ви? Чому до речі ти мені дзвониш із Зоїного телефону?

– Мій викрали. Загалом довга історія. Я можу тебе попросити про щось?

- Так. Можеш.

- Тільки присягни, що зробиш усе, що я скажу!

- Я не розумію тебе.

- Еля. Тобі треба переїхати до іншої квартири. Тимчасово. Гроші лежать у сейфі. Код 9911. Просто візьми їх та зніми сьогодні ж іншу квартиру.І ще ти поки що не маєш з'являтися в універі.

- Що сталося?

- І давай без зайвих питань, гаразд? Я говорю - ти робиш. Якщо хочеш знати, можу пояснити двома словами. Ти у небезпеці!

- Дуже смішно! Припиняй, Арні. Невдалий жарт. Може Зоя на це і велася, але я точно ні.

- Я не жартую, дурненька! Зроби, як я тебе прошу! Еля, ти найрідніша для мене людина, і я не переживу, якщо з тобою щось трапиться! Сестричко, послухай мене, я благаю!

- Арні, я не маленька давно! Хто мені може загрожувати? Ну хто? Я не донька президента чи ватажка мафії.

Тук. Тук. Тук.
У двері хтось постукав.

- Цікаво, хто це так рано?

- Елю, не смій відчиняти двері! Не відчиняй двері! Не треба!

- Арні в тебе з головою точно не все гаразд. Все, мене цей цирк дістав. Вдалого вам відпочинку.
Я чув її кроки. Чув, як вона відчинила двері, і чув, як закричала, забувши скинути виклик.

- Тебе попереджали, Арнольде, - почув у слухавку чоловічий голос, а потім зв'язок обірвався.
Ні! Він же казав, що маю час! Він казав, що є цей бісов час!
Дзвінок із невідомого номера. Я піднімаю слухавку.

- Правила гри змінюються, Арнольд. Йому потрібна твоя повія. Я намагався відговорити, але аж надто він вразився дівчиськом.

- Відпустіть Елю! Коли я до тебе дістануся, клянусь!

- Не треба цих погроз. Не треба! Ти чудово розумієш, що дістатись ти зможеш не скоро.

- Джерте, але чому? Я хочу почути відповідь на головне запитання! Чому?

- Ніхто тобі нічого не відповідатиме! Гра та Зоя.Інакше, твоя сестричка піде по руках, а потім транзитом вирушить до Амстердама і потрапить у найкращий бордель.