Читати книгу - "Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості"

Добровільне перебування у глухому куті — це творчий розворот. Ми відвертаємося від самих себе. Немов вода, яка вимушено зупинила свою течію, у нас починається період застою.

Захована глибоко в душі кожного з нас чесність перед собою знає, коли ми діємо супроти власного ж блага. Вона робить маленьку помітку на невидимій дошці: «Ага, знову за старе».

Для того, щоб визнати свої слабкості і відмовитися від схильності власноруч створювати собі перешкоди, потрібно виявити сміливість і ласку. Хто цього хоче?

Поки перевірений спосіб відволікатися працює — ніхто. Звісно, коли звичний спосіб перестане діяти, ви все одно безпідставно сподіватиметеся, що і цього разу досягнете бажаного ефекту.

За своєю суттю глухий кут у творчості — це проблема віри. Замість того, щоб довіряти своїй інтуїції, таланту, вмінням і бажанню, ми боїмося того, куди Творець поведе нас із цією творчістю. Замість того, щоб малювати, писати, танцювати, ходити на прослуховування і таким чином перевіряти, куди нас це приведе, ми хапаємося за перепону, яка не дає нам творити. Коли ми заходимо у глухий кут, нам одразу стає зрозуміло, хто ми є — нещасні люди. Вийшовши з цього стану, нас чекає щось ще небезпечніше — ми ризикуємо стати щасливими. А для більшості з нас бути щасливими — це щось дуже жахаюче, незнайоме, некероване, надто ризиковане! Тому чи варто дивуватися, що ми робимо тимчасові творчі розвороти?

Усвідомлюючи і переосмислюючи звички, які заводять нас у глухий кут у творчості, — їжа, вічна зайнятість, алкоголь, секс, інші наркотики, — ми починаємо відчувати мить, коли робимо творчий розворот. Опісля ці перепони вже не діятимуть так ефективно. З часом ми спробуємо — спочатку повільно і невміло — перебороти відчуття тривоги і проаналізувати, куди це нас приведе. Тривога — це пальне. З її допомогою можна писати, малювати і працювати.

Відчуваю: тривогу!

Спробую: скористатися цієї тривогою!

Відчуваю: вдалося! Я не зайшов (зайшла) у глухий кут! Я скористався (скористалася) почуттям тривоги і просунувся (просунулася) уперед!

О боже, це мене так тішить!

***

Сказати «ні» може виявитися найкращим способом піклування про себе.

Клаудія Блек

Посеред труднощів знаходяться можливості.

Альберт Ейнштейн

Трудоголізм

Трудоголізм — це залежність, яка, як і всі інші залежності, перекриває потік творчої енергії. Навіть більше, існують припущення, що саме бажання перекрити цей бурхливий потік і є прихованою причиною виникнення залежності. Люди, які надто зайняті, щоб вести ранкові сторінки, чи надто зайняті, щоб ходити на творчі побачення, напевно будуть надто зайняті, щоб прислухатися до внутрішнього голосу істинних творчих прагнень. Повертаючись до образу радіо, трудоголік глушить сигнал перешкодами, які сам і створює.

Зовсім недавно визнаний залежністю, трудоголізм усе ще широко підтримується у нашому суспільстві. Фраза «я працюю» має певний ореол благородності і обов’язковості. А насправді йдеться про те, що часто ми працюємо, щоб уникнути зустрічі з самими собою, нашим чоловіком чи нашою дружиною, а також з нашими справжніми почуттями.

Під час процесу творчого відновлення значно легше змусити когось зробити додаткову роботу — вести ранкові сторінки, аніж змусити когось розважитися на творчому побаченні. Розваги й ігри можуть змусити трудоголіка неабияк нервувати. Веселощі його лякають.

«Якби у мене було більше часу, я б частіше розважалася (розважався)», — любимо повторювати ми собі, проте це рідко буває правдою. Щоб перевірити правильність цього твердження, запитайте себе, скільки часу щотижня ви виділяєте собі на розваги — справжнісінькі, непродуктивні, типові розваги?

Більшість творчих людей у глухому куті уникають веселощів майже так само старанно, як і творчості. Чому? Тому що веселощі призводять до творчості. Вони заохочують нас збунтуватися. Змушують відчути власні сили, і саме це нас і лякає. «Можливо, я ставлюся до роботи з фанатизмом, але таким невеличким, — полюбляємо говорити ми собі, — однак я зовсім не трудоголік». Перш ніж так упевнено про це заявляти, спробуйте відповісти на ці запитання:

Тест: трудоголік ви чи ні?

1. Я працюю понаднормово: зрідка, часто, ніколи.

2. Я скасовую зустрічі з дорогими мені людьми, щоб ще попрацювати: зрідка, часто, ніколи.

3. Я відкладаю розваги до того, поки не здам роботу: зрідка, часто, ніколи.

4. Я працюю на вихідних: зрідка, часто, ніколи.

5. Я працюю під час відпустки: зрідка, часто, ніколи.

6. Я беру відпустки: зрідка, часто, ніколи.

7. Мої рідні та друзі скаржаться, що я постійно працюю: зрідка, часто, ніколи.

8. Я намагаюся займатися двома справами водночас: зрідка, часто, ніколи.

9. Я дозволяю собі вільний час між проектами: зрідка, часто, ніколи.

10. Я дозволяю собі закінчити завдання: зрідка, часто, ніколи.

11. Я відкладаю на потім завершення справи, навіть якщо залишилося доробити зовсім трішки: зрідка, часто, ніколи.

12. Я беруся за одну справу і одразу ж починаю займатися ще трьома: зрідка, часто, ніколи.

13. Я працюю увечері, коли сім’я збирається разом: зрідка, часто, ніколи.

14. Я дозволяю телефонним дзвінкам переривати — і подовжувати — мій робочий день: зрідка, часто, ніколи.

15. Плануючи свій день, я розставляю пріоритети так,