Читати книгу - "Шлях Королеви, Алюшина Полина"

- Можеш не турбуватися, діду, я не завдам їй шкоди.

- То, я й повірив! Адже вона фальшивка, не більше? Чи не ти казав? – Не вгавав Гредхард.

- Згоден, я вважав дівчисько фальшивкою. Але докази її королівського походження в наявності. Ніхто, крім короля, не може використовувати давню магію, тим більше заклинання вищого розряду без знання ключових слів, які дозволяють скористатися прихованою міццю. – Ніжно провівши пальцем по щоці Ігніс, відповів йому демон.

- То ти тепер віриш нам? - Вже спокійніше промовив Гредхард, прибираючи зброю від потужної демонічної шиї. Ронал піднявся за допомогою Маль і прошкутильгав до каменю, який закривав прохід у лігво стража. Там він сів на невеликий виступ і нарешті розслабився.

 - Так, кожному сказаному слову, кожній дії та пораді. - Магума уклав Лію на свою руку і став похитувати її, як у колисці. - Усі ці вісімсот два роки я думав, що яйце було знищено і все, що мені залишається, то це згнити в лаві вулкана. Але останні слова королеви, сказані нею перед смертю, давали мені надію, яка весь цей час супроводжувала мене. Якщо ви прийшли до мене, то Скаїр уже знає про її народження і намагається вбити.

 - Так, кілька днів тому ми проникли на територію замку, щоб врятувати свого друга, - Сказала ельфійка, підійшовши до демона, та кивнувши убік торговця багатозначний погляд і опустивши засмучено голову. - Але за його порятунок нам довелося віддати плату - життя дівчини, яка врятувала Лію і стала їй названою матір'ю. Після її смерті дитина вийшла з рівноваги, витягнувши з усіх присутніх майже всю енергію, і втратила свідомість, прямо, як зараз.

- Отже… ритуал посвяти вже був. - Магума скочив на ноги. - Ще зарано ... - Видно було, що Магума щось намагається згадати. Демон хмурився, піднімаючи періодично то одну, то іншу брову вгору.

- Ритуал? - Хором проговорили Ронал і Маль.

- За пару днів до своєї смерті правитель, який вирушає до праотців, проводить ритуал посвяти свого наступника - проникає в його підсвідомість і пробуджує в ньому найпотаємніші страхи. Під тиском страхів наступник повинен виявити в собі приховані можливості, що ховаються глибоко під серцем і з їхньою допомогою приборкати магію і вибратися з пасток короля. Завжди проводили ритуал, коли наступнику виповнялося шістнадцять, а Її Величності зараз… Магума подивився на Ігніс.

 - Десять. - Вставила лучниця. Демон розширив очі, а ельфійка продовжила. – Це після купання у магмі кілька годин тому Лія знову подорослішала. А коли вона вперше зіткнулася з магією, їй було десять. Зараз, мабуть, Її Величності вже п'ятнадцять... - Простягла дівчина та опустила очі.

Демон похитав головою.

 - Скільки часу минуло з моменту її народження? - Магума кивком голови вказав на Лію.

- Приблизно днів з десять. – Відповіла Маль.

- За десять днів – п'ятнадцять років… Занадто швидко. - Здивувався напівбог. «Ось чому вона не пам'ятає властивість мого лабриса, який сама і створила. Пам'ять ще закрита». - Подумав демон, а в слух промовив - Під впливом обставин її магія прокидається занадто швидко, а тіло не встигає за нею. Отже, треба швидше зміцнити тіло і розум королеви, доки не почалися проблеми.

- Щось подібне розповідала нам алхімік. - Задумалася Маль.

- Ха-ха-ха! Вибачте, але щоб на території Наріма залишився алхімік? Це просто щось неймовірне! – Засміявся Магума на всю горлянку. Демон, витираючи сльози від сміху, подивився на команду Лії. За їхніми серйозними обличчями, напівбог зрозумів, що вони зовсім не жартують. Демон кашлянув у руку, знову повернувши на обличчя маску серйозності. – Не можу повірити, що таке може бути правдою. Але вже одне диво сталося, чому не бути іншому?

- Краще розкажи, які ще проблеми можуть статися? Аліка казала, що якщо магію Лії не вгамувати, то вона просто вийде з рівноваги! - Все ще з недовірою в голосі промовив Гредхард.

 - Магія розвивається швидше ніж носій. Якщо вчасно не розвинути його тіло, носій просто помре через величезну кількість магічної потужності. Поки що від використання чарів королева лише втрачає свідомість, але рано чи пізно все може погіршитися. Непритомність буде глибшою і довшою. А потім, у якийсь момент, вона просто не прийде до тями. Є лише один варіант порятунку, і час ми ще маємо. Але для початку підлікуємо ваші рани. - Магума підійшов до Ронала, і торкнувся скелі позаду нього, відчинивши прохід у свою обитель. Він повів рукою, тим самим запросив усіх перечекати там.