Читати книгу - "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"

— Що ж, ходімо, розташуємо вам. Тіме, ти з Лією будеш?

— Угу, я сумував!

Дітвора, доївши мед, подивилися на мене вичікувально.

— Що?

— Давай пограємо в салочки.

— Тоді один із вас водить!

Трійнята не очікували такого каверзи, але якось хитро переглянулися і кивнули. Давид на вулиці поки не показувався, але відчуваю, спостерігає за нами. Варто було почати грати, вийшли ще доньки магістра. Одразу познайомилися з Тімом і подивилися на те, як я бігаю кішкою за ведмедями. Вирішила відігратися на товстошкірих ведмежатах і кігтями давала, по чому влучу. Цим їх не пораниш. Але хоч відчують, що наздогнала. За кілька хвилин почула підозрілий шум і крик Тейліна:

— Теяна! — і стільки хвилювання та переляку в голосі.

Ми з трійнятами побігли до нього. А в нього, біля ніг, четверо кошенят сидять, мотають голівками. Доньки Яліна обернулися, але не очікували, що будуть сліпими. Почулося скривджене нявкання, це дві сестрички стукнулися голівками. Потім був ще один сердитий няв і перша з молодших розплющила очі. Слідом за нею з обуреним нявчанням і решта оченят відкрили очі. Пам'ятаю цей момент, був не дуже приємним, але безболісним. Їхня мати на вулицю вискочила кішкою. Відразу кинулася до дітей. Понюхала і стала вилизувати мордочки дочок. А Тейлін стоїть, задоволено посміхається.

Ми вчотирьох сіли поруч і стали спостерігати за сімейною ідилією. Тім подивився на мене, подивився на дівчаток і теж обернувся. Я тільки й встигла тихо гаркнути від шоку. Теяна теж сторопіла. Він був ровесником її молодших дочок. Хлопчик теж із тихим риком розплющив очі. Теяна йому їх вилизала, очистивши від плівки. А малий одразу до мене поліз гратися. Я його понюхала, перебуваючи в шоці від масового раннього обороту. Трійнята ведмежата, теж сидять пристовбурчені. Сестри самі підійшли до них спочатку понюхати, а потім стали намагатися піднятися на братів. Хлопчаки в шоці вилупилися на батька.

— А що ви хотіли? Думали, вони на вас у другій іпостасі лазити не будуть? Тільки тепер так просто не скинете, кігті в них чіпкі.

Одна з сестер уже залізла братові на спину і пройшлася по ній до голови. Лизнула брата у вухо і стала муркотіти. Ведмежа, повернувши голову, стало спостерігати за маленькою пустункою. Пройшовся навколо батька. Мала вчепилася в шерсть пазурами і муркоче.

— Тільки не швидко! Вони ще дуже слабкі й швидко втомлюються в цій формі.

За хвилину троє ведмежат катали на спині чотирьох сестер. Двоє молодших примудрилися удвох повиснути на браті і, судячи з морд, насолоджувалися. А Тімко не відходив від мене. Я лизнула його у вухо і потерлася об його голівку. На мене із захопленням подивилися і стали лащитися і муркотіти.

— Тіме?! — почули здивований вигук Теоса.

Давно не бачила, як він обертається. Він реально величезний кіт, напевно, розміром із Тейліна в обороті. Той немов почув мої думки і обернувся. Дідусь не звернув на нього уваги, а Ялін явно примірявся до габаритів і здивовано гаркнув. Дідусь понюхав нас обох і вилизав Тіма і трохи мене. Малий був у захваті і скакав навколо батька. При спробі зловити за холку спритно вивернувся і сховався за мною.

— Оу! — видав здивований батько — Що стало причиною такого масового раннього обороту?

Ялін тільки подумував обернутися, повернулися його доньки і повисли на татові, зачепившись кігтями. Теяна обернулася першою і сказала:

— Так, дітвора, з батька злазимо, живо! Не знаю, Рік.

Я обернулася слідом, за мною Тім і Теос. Він одразу підхопив сина на руки й поцілував у щоку. Батько підійшов, обійняв мене. Кошенята подивилися на дорослих і перевели погляд на братів. Вони першими обернулися, слідом дівчатка.

— Це було чудово! — видала Маша, старша з двійнят.

У магістра Яліна доньок узагалі цікаво звали, старших Маша і Даша, молодші Діна й Аліна.

— Ми захотіли вміти так само, як і Лія та брати, щоб із ними гратися.

— Добре, що вони меду не їдять, — філософськи зауважив старший із трійні Мірл.

— Ага, — підтвердили брати Майкл і Мітчел.

— Тіме, а ти? — запитав батько.

— Я захотів як вони! Тільки спати вже хочу.

Дівчата теж попросилися спати. А я батькові тихо сказала:

— Хоч не застигли як я.

— Це точно.

Магістр не встиг піти і запитав:

— У сенсі?

— Я застигла в півоберті на тиждень і не могла прокинутися. Мати Алекса мене повертала.

Теяна здригнулася і повела дочок до мене в кімнату вкладати спати. Коли я зайшла, на дивані лежало чотири кошенята, ще одне в мене на ліжку. Добре хоч ведмежата з батьками сплять. Зателефонувала Алексу. Коли він відповів, показала жестом тихо. І показала ідилію на дивані й на ліжку. Потім тихо вийшла в коридор.

— Ця дрібна банда сьогодні дружно обернулася. Їм дуже захотілося теж побігати в салочки з нами.

— Вони ж ще сліпі?

— Ні, вперті й настирливі до тієї міри, щоб і обернутися рано й очі відкрити. Рідні всі в шоці. А дівчатка насамперед на братах покаталися. З батька їх уже знімали. Але думаю, ще трохи відпочинуть і розкрутять батька покатати їх на собі. Як справи?

— Друзі були дуже раді подарункам, і ви всім так добре влучили з тим, що дарувати.

— Звісно, — сказала з посмішкою. — Потім передзвоню.

Першою відключилася. А до Алекса за кілька секунд підійшла донька шефа. Вона все ще не втрачала надії спокусити його.

— З ким це ти спілкувався? Що за малявка?

— Друг.

— З яких пір ти дружиш із малолітками?

— А відколи ти підкрадаєшся?

— Алекс, Лія не дзвонила? Моїм подарунки дуже сподобалися!

— Ти вже говорив, — буркнув хлопець.

— То що за Лія? — не вгамовувалася дівчина.

— Так він її няньчив, поки вчився в школі, її та ще одного хлопця.

— Ти нянею працював? Який ти класний.

— Мел, відчепись, роботи повно.