Читати книгу - "Королева місяця та сонця, Дроянда"

У кімнаті Марка і Макса було тихо, лише м'яке світло лампи освітлювало темні стіни, створюючи затишну атмосферу. Брати саме розбирали свої книги, коли до них постукали в двері.

— Можна? — пролунали знайомі голоси.

— Заходьте, — відповів Марк, посміхнувшись.

До кімнати увійшли Агафія та Дроянда. Дівчата оглянули простір — темні стіни, трохи приглушеного світла, книжкові полиці, зброя на спеціальних підставках.

— Гарна у вас кімната, — відзначила Дроянда, торкаючись одного з мечів на стіні.

— Щось сталося? — запитав Макс, сідаючи на ліжко..

— Ні, просто вирішили поговорити, — відповіла Агафія.

Вони почали розповідати про свій день — про уроки, реакції однокласників і як нелегко було вперше викладати.

— Ви добре справилися, — похвалив Марк.

— Але було складно, — зізналася Дроянда.

Раптом у двері знову постукали, і до кімнати зайшли друзі: Нортон, Дейла, Таня, Марс і Феш Ник.

Історія від Феша

— Ну що, друзі, хочете послухати цікаву історію? — запитав Феш, усміхаючись.

— Давай! — з ентузіазмом вигукнув Нортон.

Феш сів на стілець і почав свою розповідь:

— Це було ще тоді, коли я повернувся додому на кілька днів. Я думав, що просто відпочину, але доля вирішила інакше…

Він говорив загадково, і всі нахилилися ближче, зацікавлені.

— Одного разу вночі я почув, що щось шкребеться за вікном. Спочатку подумав, що це вітер або гілки дерев, але коли виглянув, то побачив… дві світлі тіні.

— Привиди? — шепнула Таня. Можливо, — загадково відповів Феш.— Я вирішив дізнатися, що це. Вийшов на двір і пішов у бік лісу…

Всі затамували подих.

— І що ти там знайшов? — не витримав Марс.

— Це була стара легенда нашої місцевості. Кажуть, що в лісі мешкає істота, яка перевіряє серця людей. Якщо твоє серце чисте, вона допоможе тобі. Але якщо в ньому є темрява…

— Що тоді? — запитав Нортон.

— Вона змушує тебе побачити свої найбільші страхи, — відповів Феш.

В кімнаті запала тиша.

— І що сталося з тобою? — з хвилюванням запитала Дейла.

Я побачив те, що мене найбільше лякає, — тихо сказав Феш. — Але про це я розповім іншим разом.

— Ох, ну ти і заінтригував! — засміялася Дроянда.

— Це щоб вам було цікавіше, — підморгнув Феш.

Нічна атмосфера

Друзі ще довго сиділи в кімнаті, обговорюючи історію, жартуючи та просто насолоджуючись компанією одне одного.

— Нам треба частіше так збиратися, — сказала Агафія.

— Згоден, — кивнув Марк.

Так вони провели вечір, а за вікном тихо шелестів вітер, ніби теж слухав їхню розмову…

Тишу в кімнаті порушив легкий стукіт у двері. Це був Нортон, з його характерною серйозністю на обличчі.

— Друзі, у нас є важлива новина. — Він подивився на всіх і сів на стілець поруч із Максом.

— Що сталося? — запитала Дроянда, знищивши її попередню веселу атмосферу.

— Вчора в лісі, недалеко від академії, я помітив сліди незнайомої істоти. — Нортон підняв руку, показуючи на столі карту. — Це може бути пов'язано із тими подіями, про які говорив Феш. Я думаю, ми повинні обережно вивчити це місце

— Сліди? — підсів Марк, уважно переглядаючи карту. — Якщо це те, що ми думаємо, нам варто бути готовими.

Агафія, яка ще кілька хвилин тому була у захваті від Фешових історій, тепер нахмурила брови.

— Якщо це дійсно те, що я думаю, нам треба йти разом. Ми не можемо залишати це без уваги.

— Якщо це дійсно те, що я думаю, нам треба йти разом. Ми не можемо залишати це без уваги.

— Я з вами, — додала Дейла. — Нам варто дізнатися більше, якщо це щось потужне, воно може впливати на нас усіх.

— Ми повинні бути обережними. — сказав Макс. — Іноді ці істоти можуть не бути такими, якими здаються.

Після кількох хвилин обговорень усі погодилися, що потрібно вирушати до лісу рано вранці, щоб вивчити сліди і зрозуміти, з чим вони мають справу.

— Здається, що завтра ми не будемо відпочивати, — сказала Агафія. — Нас чекає новий виклик.

— Не переживайте, ми з усіма разом. — підсумував Нортон, встаючи з місця. — Але важливо діяти швидко.

Так, з усіма новими думками, вони вирушили на нічний відпочинок, знаючи, що завтра їх чекають нові випробування.

Але на кожного з них це мало глибокий вплив. Вони відчували, що щось наближається, і це не було звичайним випробуванням. Це було щось важливе, щось, що змінить їхнє майбутнє.

Як тільки останні світла в кімнатах згасли, все, що залишалося — це тиха ніч, у якій кожен з друзів не міг позбутися відчуття, що їхні пригоди тільки починаються...