Читати книгу - "Стежкою легенд"

Зозуля важить сто грамів, а пташки — вихователі зозуленят усього сім-десять грамів. Що сталося б, коли б зозуля несла такі ж великі яйця, як, скажімо, бекас, вагою в сто грамів? її яйце просто не вмістилось би в мініатюрному гніздечку співучої пташки.

Ось чому в зозуль розвинулось ще інше дивне пристосування: вони несуть дуже маленькі яйця, приблизно такого ж розміру, як горобець. І важать зозулині яйця іте більше від гороб'ячих, біля 3 грамів.

Яйце маленьке, а зародок у ньому розвивається дуже швидко. Вже через одинадцять днів зозуленя викльовується з шкаралупи. Воно квапиться обігнати своїх сусідів по гнізду, які з'являються на світ через дванадцять-тринадцять днів. Ледь обсохнувши, новонароджене зозуленя береться до важкої праці: треба викинути з гнізда зайвих їдців.

Гнізда сліпучих птахів завжди добре сховані, побачити їх нелегко. Як же знаходить їх зозуля?

Щоб відповісти на це питання, поставимо інше: чому зозуля схожа на яструба?

Зозулю, коли вона летить, легко сприйняти за яструба перепелятника. Вона має таке ж забарвлення, такі ж розміри і характер польоту. Ця вражаюча схожість не простий збіг. Пояснити його зуміли вчені, які стежили за зозулею тоді, коли вона розшукувала чужі гнізда.

«Низько над порубом, — розповідає орнітолог Пеус про свої спостереження, — я помітив зозулю. У неї був дивний політ: летіла вона над самісінькою травою і круто повертала то праворуч, то ліворуч. Час від часу зозуля лопотіла крильми, і так сильно, що хилиталася трава. Вона шукала гнізда і шумом своїх крил намагалася сполохати пташок, які насиджували яйця. Її дії мимоволі нагадали мені облавне полювання, коли нагоничі, галасуючи і грюкаючи, сполохують звіра».

Ось де знадобилася зозулі схожість із яструбом! Пташки, які сидять на яйцях, забачивши низько над собою обриси «хижака», з остраху вискакують із своїх схованок. Пташки, рятуючись втечею, видають місце розташування своїх гнізд. А зозулі цього й треба.

Не тільки наша зозуля, але й деякі її родичі з тропічних лісів Африки та Індії забарвленням і польотом нагадують хижих птахів. Вражаючий факт! Певно, це пристосування дуже допомагає розшукувати чужі гнізда.

Зозуля застосовує ще інший спосіб розвідки — спостереження із засідки. Сидячи де-небудь на високому дереві або стовпі, вона терпляче видивляється, де птахи в'ють свої гнізда.

Що робить зозуля, коли вона зндйшла гніздо з насидженими яйцями? Адже таке гніздо не годиться для «дитячого притулку» зозуленяти: зозуленя не встигне тут вивестися раніше за інших пташенят. Звичайно зозуля залишає гніздо із добре насидженими яйцями. Але трапляється, що інстинкт підказує їй іншу дію. Деякі натуралісти бачили, як зозулі викидали з гнізд насиджені яйця і примушували тим самим потерпілих птахів відкладати нові яйця. До них зозуля нищечком приєднувала і своє яєчко.

А як зозуля його підкидає: відкладає просто в гніздо чи приносить у дзьобі?

По-різному. В ті гнізда, які для неї надто малі або до яких важко дістатися, вона приносить своє яйце в дзьобі й дуже обережно кладе поміж чужими яйцями.

Але перш ніж покласти своє яйце, зозуля, як правило, виймає з гнізда одне чуже. Вона бере його дзьобом і летить собі геть. А потім з'їдає його або просто кидає.

Зозулі-самці іноді допомагає самець, що відвертає увагу птахів. Він пролітає над самісіньким гніздом і потім сідає на видному місці. Пташки з писком атакують його, намагаючись прогнати якнайдалі. А він не квапиться. В цей час самка тихо з'являється із схованки і підкидає яйце в гніздо обдурених пташок.

Зозуленята дуже ненажерливі. Названі батьки увесь день від зорі до зорі буквально щохвилини приносять їм поживу. За двадцять днів зозуленя залишає гніздо, але ще місяць чи півтора віддані своєму батьківському обов'язку пташки піклуються про нього, розшукують у лісі і годують.

А як його рідна мати — зозуля? Навідується вона хоч зрідка до свого синка? Колись гадали, що зозуля час від часу відвідує гнізда зі своїми підкидьками, допомагає зозуленятам викидати з гнізда інших пташенят і навіть нібито підгодовує їх.

Нині доведено, що наші звичайні зозулі так не роблять. Відклавши яйця, вони ніколи вже до них не повертаються. Більше того: старі зозулі навіть на південь відлітають без молодих і значно раніше за них. Перші зозулі з'являються в Африці вже в липні. Молоді відлітають у теплі краї пізніше і цілком самостійно. Інстинкт указує їм шлях.

Але не всі зозулі-батьки такі безтурботні. У тропічних країнах живуть зозулі, які разом з названими батьками вигодовують своїх підкинутих у чужі гнізда пташенят.

Зозуля стала уособленням батьківської безтурботності, її недбайливість, як поганий приклад, наводять у багатьох повчальних байках і неприємних порівняннях.

Громадська думка обурена поведінкою зозулі, проте «гніздовий паразитизм» — явище в природі не рідкісне. Вивчено цілий ряд птахів, що, як і зозуля, спихають турботи про своє потомство на чужі плечі.

Хто міг би запідозрити диких качок у тому, що деякі з них ставляться до своїх дітей не краще від зозулі?

Проте недбалі батьки трапляються і в качиному роду.

Качки рябушки нерідко підкидають яйця в гнізда своїх сусідок — інших рябушок. В одному гнізді якось знайшли яйця восьми різних рябушок — усього шістдесят штук!

Качки підкидають яйця і в гнізда птахів іншого виду. Яйця довгоносого крохаля попадаються в гніздах черні-головні, а білоокий нурець відкладає іноді свої яйця в гніздах качок савок.

Та найпоказовіша качка-«зозуля» — південноамериканська гетеронета. Яєць вона ніколи не насиджує. Як вихователів своїх дітей гетеронета вибирає інших качок або навіть чайок, болотяних курочок і журавлів.