Читати книгу - "Зграя, Лаванда Різ"

Їдемо далі. Приємне відчуття задоволення ще довго не покидає мене. Радіо як фон, музика, новини. Цікаво побачити себе з боку, якими очима я дивлюся на Еріка?

Ми перетинаємо кордон з Канадою і кидаємо машину. Купуємо два компактних рюкзака. Ерік зі знанням справи регулює лямки:

- треба поїсти як слід, та рушаємо. До самої Аляски підемо вовчими стежками. Так швидше і менше проблем, - діловито підкидає на мене свій погляд, оцінюючи мою готовність звернутися.

- А якщо хтось побачить, єгер наприклад, двох вовків з рюкзаками? Це хіба не викличе підозр? - кривлюся я, ніби від зубного болю.

- Але ми не якісь там вовки. Ми відчуємо людину задовго до того, як вона нас побачить. Тобі не відкрутитися, - усміхається він. - Зваживши всі факти, я вирішив, що це найоптимальніший варіант. ... Підемо, догоджу тобі смакотою, - пригортає мене, обіймаючи за талію. Тепер наші дотики, як само собою зрозуміле.

- Я не ласа на їжу! - капризно смикаю плечиком.

- На що ж ти ласа? - сміючись, шепоче мені у вухо, і я миттєво з ніг до голови покриваюся мурашками. Всього лише легке торкання його губ і я вже готова віддатися тому забуттю, в яке він примудряється мене занурювати своїми ласками.

- Ймовірно, мій мозок відшукав для себе саме такий цікавий засіб захисту, щоб не впасти в паніку і не виходити люттю - він змушує мене бажати тебе, - зітхаю я.

- Таки змушує? - продовжує посміхатися Ерік. - Біднесенька Ніки. ... Моя мати лікар, вона спеціалізується на фізіології вульфенів, - продовжує вже зовсім серйозним тоном. - Вона повинна підказати надійний спосіб контрацепції. І тоді ми займемося з тобою любов'ю по-справжньому, ці перепіхони похапцем мене мало влаштовують.

Від почутого у мене навіть коліна підігнулися!

- Так ти маєш намір продовжувати ці стосунки і ще й ґрунтовно до них підійти?! – питаю охрипнувши. Якщо те, що у нас було він називає «похапцем», тоді що ж мене чекає після? Звісно я не чула, щоб хтось помирав від задоволення, але я і так мало не впадаю з ним в екзальтовану кому.

- Я думав це і так ясно, звичайно ж, я маю намір! Ми зв'язали себе в зграю, а це значить - в сім'ю. І тому ти мені практично дружина.

ОПА! Так у нас серйозні плани!

- Але у нас не буде дітей, - слабо заперечую я.

- Я буду щасливий і без цього! - впевнено відрізав Ерік, не мало мене цим дивуючи.

- Ти впевнений??? … Зі мною?? ... З огляду на ситуацію? - витріщаюся на нього в усі очі. Я в ступорі.

- Я ніколи не був ні в чому так впевнений, як у цьому!!! - сірий погляд красномовно мені це підтверджує. - Або ти маєш заперечення? - тепер мигнули сині очі північної примари.

- Не звикла нічого загадувати наперед, - відводжу очі. Все дуже стрімко і майже нереально. Хіба в житті так буває?

Як завжди чекаю від долі каверзи, її звичного стусана під зад. - Так ми збираємося їсти чи як?

Час від часу скоса на мене поглядає, питально і задумливо. Паралельно з цим «врубаємо» інстинкти і почуття на повну  та моніторимо навколишню обстановку. Запахи, звуки, рухи. Непоміченими до нас більше не підібратися.

Місце обирає Ерік. Ватажок завжди вирішує, хм ... навіть те, хочеш ти повити на місяць чи ні. Наш зв'язок все ж таки не піддається поясненню! Не припиняю собі про це нагадувати.

Меню у ресторані французькою. Канадці люблять цю мову нарівні з англійською, але мій словниковий запас французької (до мого малюсінького сорому, тому як я не зобов'язана бути поліглотом) занадто обмежений, тому Еріку доводиться перекладати. Із сексуальною посмішкою він читає мені вголос. У нього просто ідеальна вимова, від якої мої мурашки ніжно чіпають мене лапками. А потім перекладає, і посміхаючись, дивиться на мою реакцію.

- Мені обрати самому? - нарешті милостиво, але з іронією цікавиться він. Я киваю, і спостерігаю за наступною сценою, як Ерік з пунктуальністю гурмана робить замовлення офіціантці своїм спокусливим баритоном, уточнюючи прожарювання м'яса і гостроту соусу. Я чую, як прискорено забилося її серце, різкий запах її зіпрілої  шкіри, дівчина мимоволі зреагувала на цього альфа самця.

Що ж мила, він хороший, тут не посперечаєшся.  Чоловіки альфи вже настільки звикли до подібної жіночої реакції, що навіть не реагують на це. Хіба що від нудьги можуть ліниво пограти. Серед нашого племені перевертні ватажки вельми сексуально активні, переважно обираючи для ліжка дівчат вульфенок, але справжня пристрасть їх накриває тільки з істинної парою. І ось тут у мене до Еріка виникає купа питань.

- З тієї обраною, повз якої ти колись пройшов не озирнувшись - тобі було б набагато краще, ніж зі мною, - раптом вимовляю свої думки вголос. - І горе було б солодке, і земля під ногами здавалася б небом.

- От вже ж, - жуючи, тягне Ерік. - Тобі вже казали, що в тебе нестерпний характер, так? - глянув на мене колючим поглядом. - Але ось тобі зі мною буде не гірше, ніж з тим бетою, якого ти нібито обрала. Вже можеш мені повірити. Хочу не пропустити і побачити твоє обличчя, коли ти щось зрозумієш.

- Мене вже, знаєш, трохи бісить твоя загадковість.

- Я знаю, Нікі, твоє «А» не сходиться з «Б », але тобі пора б перестати рівнятися на правила. Не намагайся вписати нас у шаблон. Просто допусти таку можливість ...