Читати книгу - "Няня для олігарха, Роза Фаєр"

Тиждень пройшов дуже швидко. Я провела його просто байдикуючи. Я гуляла,готувала і читала книги,які все відкладала на потім,а ще зайнялася бігом. Вранці, правда, було дуже важко вставати. Проте,я боролося зі сном як могла, щоб не провести день в пусту. А ще,я постійно переписувалася із Сергієм або ж розмовляла. Здається, що ми знову перенеслися у студентські часи. Він виявився дуже цікавим співрозмовником. Тобто, якщо я прийму його пропозицію,то нам буде чим зайнятися, окрім сексу,що, також, дуже важливо. Оскільки,в житті трапляються часті випадки,коли статеве життя відсутнє. Наприклад, останні тижні вагітності або ви знаходитесь за тисячі кілометрів один від одного декілька місяців чи тижнів.

Тому, близькість не тільки в ліжку крайнє важливо у сімейному житті. Загалом весь тиждень я була спокійна. Єдине, що мене тривожило,то це Софія.. Правда, Сергій мене запевняв, що все добре,але серцем я щось відчувала або ж просто знову себе накручувала. Хто його знає. Проте,в таких ситуаціях, варто себе налаштовувати на самий гірший варіант розвитку подій, щоб бути готовим до всього. Пам'ятаю, що готуючись до випускного іспиту у школі, я ніяк не могла запам'ятати один білет. Я його,як то кажуть,просто зазубрила і знаєте,по іронії долі він мені попався. Проте,я його знала найкраще з усіх і отримала найвищий бал,що мені неабияк допомогло  у вступі на навчання.

Тобто,бути готовим до найважчого корисно. Але Софія не іспит і її не можна вивчити. Задуматися тільки,що робиться в тій кучерявій голові,що стільки всього пережила за своє коротке життя. Її думка для мене дуже важлива, адже сім'я,де хтось не щасливий не може бути нормальною.....

З роздумів мене вириває звук дзвінка у двері. Це напевно та команда, що обіцяв привести до мене Сергій. Що ж,я повністю готова до того, щоб наді мною трішки почаклували. Погодьтеся, що кожна жінка хоче хоч раз в житті відчути себе Попелюшкою.

-Доброго дня,Надіє Дмитрівно,ми до вас ґ,як і домовлялися на третю годину,-звертається до мене дівчина, після того,як я відчинила двері.

-Доброго дня,так, заходьте,-пропускаю я їх в глиб квартири,де далі розпочинається справжній майстер клас.......

Приблизно через дві з половиною години,я вже була повністю готова і навіть одягнена. Тому,як тільки зачинилися двері за майстрами краси,я одразу ж набрала номер Сергія. Спочатку я маю йому подякувати, оскільки грошей з мене не взяли,але я впевнена, що це тільки що була не благодійна акція. Також,ще я мала уточнити,коли він заїде за мною. Зустріч була на сьому вечора,але туди ще потрібно було доїхати. Тим паче, що ми збиралися за містом і хоч заторів на дорозі в той час вже й не мало б бути,але варто виїхати з запасом. Тому що, ніколи не можна забувати про закон підлості і деякі непередбачувані ситуації,які трапляються в самий непідходячий час.

Проте, гудки йшли,але телефон ніхто не брав. Десь після третього дзвінка,я вже почала трішки хвилюватися,а в голову почали лізти різні думки,де одна була страшніше другої.

Наприклад,з ним могло щось трапитися або з Софією,що ще гірше.. Але він же не міг забути про зустріч.  Присідаю на стілець, щоб заспокоїтися,бо від хвилювання мене вже почало нудити або ж винною просто надмірний запах лаку у квартирі.

Хвилюватися довелося недовго, адже у двері постукали і я побігла до них. За дверима,як я і очікувала ,стояв Сергій. Правда,чого я не чекала,так це величезного букету троянд в його руках.Червоних троянд...на дуже довгій ніжці.

Проте,не тільки букет виглядав дахозносно, оскільки Сергій мав приголомшливий вигляд. Чорний смокінг і білосніжна сорочка. Лакові туфлі,що сяяли навіть в темному коридорі під'їзду. Волосся ідеально вложене і легка щетина,що додавала до його образу трохи брутальності. Сказати, що я на нього задивилася,це нічого не сказати. На мить,у моїй голові навіть була думка, що може ну її,ту зустріч. Краще я затягну цього красунчика в свою спальню і не буду відпускати до самого ранку...

Проте,я швидко взяла себе в руки,але по вигляду Сергія зрозуміла, що не тільки я зараз борюся сама з собою. Оскільки,в мого екс боса, також,танцювало справжнє полум'я в очах.

-Привіт,-прочистивши горло, сказав він мені,-Ти.. просто неймовірна.

-Дякую,-кліпаю оченятами я,-Ти, також, приголомшливий .

На мій комплімент той тільки усміхнувся і простягнув квіти,які я з радістю прийняла. Далі пішла на кухню, щоб поставити їх у воду. Проте,коли я набирала її у вазу,то відчула, як Сергій притиснув мене до себе і почав вкривати шию і плечі поцілунками.

-Може залишимося вдома,-шепоче мені на вушко, а я просто божеволію від його поцілунків і запаху,що починає лоскотати мої ніздрі. Навіть на секунду, закриваю очі від задоволення і кладу голову йому на плече.

-Це знак згоди,-задоволено муркочить Сергій мені.

-Ні, це хвилинна слабкість,-повертаюся я до нього і легко цілую в губи. Далі розвертаюся назад і ставлю таки квіти в воду.

-Не дражни мене так,бо я можу зірватися,-різко, знову притягує мене до себе Сергій.

-Може я тільки цього і чекаю,-знаю, що роблю помилку,але не можу більше себе стримувати.

Тому,тягнуся за поцілунком і наче ковток повітря,жадібно цілую його.

Сергій всаджує мене на кухонний стіл і я вже не можу зупинитися.

-Надя,ти,вже зібрана. Надя!Ой,я..

Чую віддалено голос Насті і вперше за все життя так йому не радію. Намагаюся сфокусувати погляд там,де стоїть джерело звуку і бачу подругу,що застигла на місці. Добре, що хоч щелепу закрила.Сергій приходить до тями швидше нас трьох і обережно знімає мене зі столу. Я швидко поправляю плаття і знову переводжу погляд на Настю,що вже стоїть червона, наче рак. Ще й її плаття, кольору морської хвилі, дуже відтіняє рум'янець,що робить її зараз трохи кумедною.

-Вибачте..я напевно піду,-починає задеувати Настя, нарешті відійшовши від побаченого.

-Ти ще їй не казала?-здивовано запитує мене Сергій.

-Казала, але одне це чути,а зовсім інше бачити. Тим паче,вона зараз дуже на гормонах,-відповідаю я йому і легко стираю помаду зі щоки.