Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Не чужі, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Не чужі, Аріна Вільде"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не чужі" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 68 69 70 ... 97
Перейти на сторінку:

Але натомість я щулюся під його колючим поглядом, намагаюся зрозуміти причину того, що спонукало його на такий поспіх. Він же ані разу мені навіть у коханні не зізнався. Його поведінка не радість у мені пробуджує, а підозру.

Швидше за все на нього так новина про вагітність вплинула, але я вже втомилася всім доводити, що це всього лише збій мого організму.

— Не в цім річ, — хитаю головою, — просто… це якось швидко. Та й не впевнена я, що батько буде в захваті, — шукаю жалюгідні виправдання.

— З твоїм батьком я вже поговорив. Він дав нам своє благословення, — рівним тоном каже Давид, стискаючи губи в тонку лінію.

— Справді? — недовірливо хмурюся я.

Давид киває, дивиться на мене вичікувально. Мене ж пронизує неприємна здогадка.

— Батько тобі щось сказав, так? Провів із тобою роз’яснювальну бесіду? Він погрожував тобі? — мої очі звужуються в підозрі. Я подаюся вперед, вдивляючись в обличчя Леонова.

Серце так сильно грюкає в грудях, що майже приголомшує мене. Я хочу, щоб Давид зізнався мені в коханні й дуже боюся, що мої здогадки на рахунок тата вірні. Він у мене занадто суворий, і ще старого гарту.

— Так або ні, Лєро? — повністю ігноруючи моє питання, запитує Давид. — Вийдеш за мене? Тільки попереджаю, що не варто ревнувати мене до роботи й жити на гроші батька ми не будемо, тому доведеться переглянути свої потреби.

— Потрібно, напевно, підготуватися до весілля. На це піде кілька місяців. Ми не можемо одружитися так швидко, як ти кажеш, — мій голос сів від хвилювання. Від думок та надлишку емоцій паморочиться в голові.

Невже все відбувається насправді?

— Я не хочу ніякого весілля, Лєр, — заперечує Давид. — До того ж за тиждень я знову поїду у відрядження. Відпустка в мене буде не скоро, додому я зазвичай приходжу лише ночувати. І характер у мене кепський. Доведеться терпіти мене такого, який я є. Тому запитаю в тебе ще раз — ти вийдеш за мене? Розпишемося тихо, переїдеш до мене.

— Я, — я на силу ковтнула слину, усе ще не до кінця усвідомлюючи те, що відбувається. Здавалося, ще мить — і Давид розсміється мені в обличчя, скаже, що пожартував, а я дурненька купилася. — Так, звісно, так, — на моєму обличчі розтягується усмішка.

Я простягаю праву руку Давидові, і він без затримки надягає на безіменний палець каблучку.

— Якраз, — підсумовує він, підіймаючи на мене погляд своїх виразних очей.

Усмішку стримати страшенно складно.

— Поцілуєш мене? — прикриваю повіки та тягнуся до нього.

Поцілунок виходить швидкий та ніяковий. Жодної пристрасті не відчувається. Але мурашки всім тілом від дотиків Леонова однаково з’являються.

— Це точно не жарт був? — пошепки питаю його, утикаючись носом у його груди й вдихаючи такий рідний та звичний аромат чоловіка.

— Точно, — із силою стискає мене в обіймах. — В тебе тепер є стимул швидше на одужання піти. Лягай спати, а я в душ сходжу, — він відхиляється від мене й одразу ж ховається за дверима ванної кімнати.

Прослизнула думка, що щось не так. І радості на обличчі Давида я не помітила. Але він настільки тяжка людина, його страшенно складно зрозуміти або прочитати, що я швидко викидаю з голови цю думку. Хапаю з тумбочки телефон і ділюся з подругами новиною.

Вранці ж візьмуся за вибір сукні. Нехай це не пишне весілля, але так хочеться, щоб усе було ідеально і воно назавжди запам’яталося!

1 ... 68 69 70 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не чужі, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не чужі, Аріна Вільде"