Читати книгу - "Втрачена пара, Алена Бондар"

-- Як же ти знайшов? -- спитала тихо-тихо, боячись злякати мить.

– Не повіриш, ми заночували у лісі й знову сон. Знову хатина, знову ці двері. Думав збожеволію. Але місяць зглянувся над своїм сином, він показав світлом на стежку, а там річка. Прокинувшись розповів місцевим перевертням. Так і знайшли тебе.

-- Мабуть, це був не сон. Я справді достукалася до тебе, – обійняла його за шию.

Він зараз такий рідний.

– Твій дар вів мене. Місяць допомагав.

-- Марк, – Мію переповнювали емоції.

-- Маленька, сьогодні був важкий день. Я віднесу тебе до ліжка, -- підвівся з нею на руках і пішов до спальні.

-- Ти залишишся зі мною?

– Завжди!