Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Абсурд у тазику, Сергій Кузнєцов 📚 - Українською

Читати книгу - "Абсурд у тазику, Сергій Кузнєцов"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Абсурд у тазику" автора Сергій Кузнєцов. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 15
Перейти на сторінку:
Як фантаст фантасту…

Гумореска для літераторів

 

- Слухай, Аристарше Феоктистовичу, ось ти мені скажи, як письменник письменнику, як фантаст фантасту – що б таке скласти нове... ну... таке собі, хитромудре? Таке, чого б ще ніде ні в кого не було? А? Шукаю свіжу ідею. Таку, щоб ого-го! Можеш підказати по-дружньому?

- Отакої. Дорогий мій колега, Леопольде Никаноровичу, що ж я такого нового можу тобі підказати? Адже ти сам все знаєш і без мене. Нічого не скажу… все, що можна, вже інші понаписували. Попереднички… народилися раніше за нас з тобою… Нову тему знайти дуже складно, навіть неможливо. Я ось сам… скрупульозно… важкою працею. Творча криза…

- Так, списалися ми з тобою... біда.

- Годі й казати.

- Ну, хіба що спробувати про якусь супермашину, яка все вміє і сама все робить?

- Їх уже було багато, незліченно. Роботи, роботи... з електронними мізками.

- А може, про людей зі звіриними головами чи про невидимок? А? Не пробував?

- Я не пробував, а інші пробували. Вже таке є. З цього, власне, починали. Герберт Уеллс постарався.

- А про далекі космічні польоти? А? Надіслати цих космонавтів кудись якомога далі…

- Ой, не кажи мені про космос. Він уже весь виїжджений та вилітаний вздовж і поперек. На всіх типах літальних апаратів. І тарілки, і через нуль-простір, і стрибки у часі. Та й летіти, власне, вже нікуди. Всюди вже побували ці… героїчні персонажі-першопрохідці. «Кудись якомога далі» – це куди? Чи не можеш сказати? Отож-то й воно… нікуди їх уже й послати. Скрізь побували.

- А всередину людини? А? Ось не далеко-далеко, а близько-близько, прямо всередину людини, з переміщенням по венах із током крові? Як тобі?

- Таке теж було. Навіть фільм зняли.

- А як їх під землю? Глибоко. Не в шахту, а ще глибше? Прямо крізь планету?

- Там теж уже були.

- А в часі... кудись у минуле до динозаврів чи в майбутнє до незрозуміло кого?

- Було. І це все було. І неодноразово.

- А мислездатна планета? Ото ідея!

- Станіслав Лем уже цю «ото-ідею» вигадав і описав у «Солярісі».

- Ну, ось ми з тобою всі варіанти й перебрали… Такий собі тупик, ніде правди діти… криза. Уся фантазія у фантастів скінчилася. Де б знайти такого фантазера, щоб нафантазував чогось новенького.

- Так-так, нам, фантастам найважче. Не те що цим… які… Фантастика – це тобі не про кохання писати, усі-пусі, цьом-цьом. Він любить її, а вона любить іншого – простіше простого, таких сюжетиків можна накатати цілі томи. Тільки імена різні підставляй.

- Ой, не кажи. Про кохання писати – взагалі думати не треба. Збудував трикутничок – він, вона та якийсь третій – і нехай собі страждають.

- Так, правильно. Адже і жахіття писати – теж думати не треба. У темному-темному підземеллі… є хтось страшнючий, якого не видно… плюс пару монстриків, яких видно частково, і все, справа зроблена. На додаток чийогось важкого дихання у темряві – і читач вже переляканий та задоволений.

- Звісно. Як і в еротиці. Думати треба в детективі, та й то не дуже. Ледь-ледь. У будь-якому детективі «садівника» можна вирахувати з другої сторінки. Я впевнений. Я б ці детективи катав цілими стопами, якби міг дозволити собі витрачати талант на дурницю.

- Вірно кажеш. Якби я собі це міг дозволити, я написав би кілька історичних романів. Мабуть… Там хоч є щось і про щось…

- Ні-ні, розмінюватися на інші жанри – у жодному разі. Цінувати себе потрібно.

- Звісно, ​​колега. Треба поважати себе. Лише фантастика! Віримо в неї!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 6 7 8 ... 15
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Абсурд у тазику, Сергій Кузнєцов», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Абсурд у тазику, Сергій Кузнєцов"