Читати книгу - "Начаклую кохання. Недорого!, Олеся Глазунова"

Розділ 7. Хто вона така?!

– Та ну!

– Отак одразу і роздягайся!

– А таким скромним здавався, – посипалися реакції слухачів. Бачу, що й з інших столиків відвідувачі підтягнулися. Нічого, хай слухають. У мене сьогодні година стави. Хай чують і бачать усі. Сповідь відьми, хай йому грець!

– Ну, а як ви думаєте він мене мав оглянути? – ріжу на корені здогадки, які завели їх на слизьку еротичну стежку. – Звісно, мені необхідно було роздягнутися для обстеження. А чи знаєте ви, що у Києві час летить якось надто швидко? Набагато швидше, ніж будь де. За той час, що ми з ним говорили біля нічного клубу, діставалися до клініки, йшли до кабінету, сплинули усі ті години, які трималася моя начаклована молодість. Якось неочікувано моє обличчя знову стало зморшкуватим, плечі опустилися, груди зникли, але лишилися очі, в які він дивився і, ніби, не помічав моїх змін. І от як я мала роздягатись? Ну, в мене завжди було правило – вишукана білизна будь-коли та будь-де. За неї мені соромно не було. Сексі-пексі вишукана білизна навіть у сто сімдесят п’ять. Але ж як він зможе мене покохати отаку зморшкувату жіночку глибоко елегантного віку? – розмірковувала я тоді, знімаючи свою сукню. Але Лев виявився професіоналом. Його гостре око помітило усі переваги та недоліки мого тіла.

– Елю, – мовив він тоді. Саме він назвав мене так вперше, скоротив моє кострубате ім’я, дане батьком, до милозвучно Еля. – Не знаю, який вік зазначений у твоїх документах, але мене приємно здивував загальний стан здоров’я, шкіри, волосся. Так, є певні проблеми зі старінням шкіри обличчя, шиї, зони декольте, рук, але зараз це все коригується за допомогою пластичної хірургії. Так, груди не такі привабливі й пружні, але завдяки імплантам ти матимеш шикарний бюст, повір мені. Шкіра на стегнах, спині та животі, на диво, пружна та шовковиста. Вправи у спортивному залі приведуть її до досконалості. Чи погодишся ти на операцію, чи довіряєш мені своє тіло, себе, своє життя настільки? – запитав він мене тоді.

– Я не тільки погоджуюсь, але прошу, щоб ти зробив її негайно! – відповіла тоді коханому я, бо бачила, як його очі знову набули волошкового кольору, як змінилися його риси обличчя, як віра повертається до нього, що руки аж сверблять взятися за медичний інструмент.

– Ти віриш мені настільки?

– Так, я вірю в тебе! – мовила впевнено тоді я. Я переконала його, що не треба відкладати на завтра операцію і варто зробити її саме у ніч Геловіну. Ті дві медсестри, які тоді були на чергуванні, були його асистентками. Мене швидко підготували до операції. Лев зробив на моєму обличчі та тілі певні позначки та сказав мені тоді:

– Дякую у віру в мене! Я не підведу! Ти будеш неймовірною красунею! Ти будеш гарнішою за Гелатею! – це було останнє, що я почула.

– Саме від отого імені в мене ледь не сталася істерика, я намертво забула, хто така та Галатея? Хто вона така?!

Як думаєте, чому він так сказав?

Хто така Галатея?

Шановні читачі, не пишіть у коментарях слово "Галатея", бо Букнет блокує потім коментаторів. Я звернулась у техпідтримку. Сама мала таку ж халепу з цим словом. 

Виходить, що Еля - справжня відьма !!!

Дякую, що читаєте та виявляєте цікавість до книги ❤️