Читати книгу - "Незабутнє минуле , Victoria Chukhriy"

Вона зайшла в ресторан, де було майже порожньо, й одразу побачила його. Джейсон сидів за столиком, виглядаючи її. Коли їхні погляди зустрілися, він підвівся, і його обличчя набуло серйозного вигляду. Еллісон повільно підійшла до нього і сіла навпроти.

Між ними на мить повисла тиша. Він дивився на неї так, наче бачив уперше після довгих років.

— Дякую, що прийшла, — нарешті сказав він, ламаючи тишу.

— Це останній раз, коли ми говоримо про це, Джейсон, — холодно сказала Еллісон, стискаючи руки на столі. Вона намагалася залишатися сильною, не піддаючись емоціям, які знову вирували всередині.

Джейсон подивився на неї, зітхнувши. Він знав, що ця розмова не буде легкою, але розумів: це його останній шанс.

— Я знаю, — почав він, його голос був тихий, але серйозний. — І я не збираюся просити тебе забути все, що сталося. Я просто хочу, щоб ти знала правду.

Еллісон підняла брову, відчуваючи, як напруга зростає. Вона вже чула багато його “правд” і не була впевнена, що готова почути ще одну.

— Ти думаєш, що якась правда зможе змінити те, що ти зробив? — гірко промовила вона. — Ти залишив мене, Джейсон. Ти вибрав іншу. А тепер ти знову тут і хочеш, щоб я просто забула?

— Ні, — відповів він, нахиляючись трохи ближче до неї, — я не прошу тебе забути. Але ти повинна знати, що той шлюб ніколи не був тим, чого я хотів. Я думав, що зможу жити без тебе. Але я помилявся.

Еллісон відчула, як її серце стиснулося від його слів. Її обличчя залишалося непроникним, але всередині її охопила хвиля емоцій.

— Чому ти кажеш це зараз? — різко запитала вона. — Минуло шість років, Джейсон. Шість. Ти одружився. Ти продовжив своє життя, і я також.

Він замовк на мить, зітхнувши.

— Я зробив багато помилок. Я обрав не той шлях, — сказав він, поглядаючи на неї. — Я не був щасливий з самого початку, і це не її вина. Я весь цей час відчував, що зраджую тебе, навіть коли намагався побудувати нові стосунки. Усі ці роки я думав тільки про тебе, навіть коли намагався переконати себе в протилежному.

Еллісон мовчала, намагаючись зібрати свої думки. Його слова пробуджували в ній спогади, які вона намагалася приховати, але тепер вони знову виривалися назовні.

— Я не знаю, що сказати, — нарешті промовила вона. Її голос був тремтячим, хоча вона намагалася залишатися холодною. — Але це не змінить того, що ми втратили.

— Я не прошу тебе одразу прийняти мене назад, — сказав він, його голос був м’якшим. — Але я хочу, щоб ти дала мені шанс. Шанс довести, що я змінився, що тепер я інший.

Еллісон різко поглянула на нього.

— Інший? — гірко запитала вона. — Ти думаєш, що я просто дозволю тобі повернутися в моє життя після всього, що ти зробив?

— Я не прошу тебе забути минуле, — сказав Джейсон, його голос став більш наполегливим. — Я прошу тебе подивитися вперед. Ми обидва змінилися, але мої почуття до тебе не змінилися. — Я знаю, що знову прошу тебе повірити мені, — продовжив Джейсон, його голос набув тихої рішучості. — Але цього разу я не піду. Я не залишу тебе. Ти повинна знати, що ти ніколи не виходила з моїх думок. Я думав про тебе щодня.

Еллісон дивилася на нього, і її серце було в напрузі. Його слова проникали всередину, розбиваючи ту броню, яку вона будувала роками. Вона пам’ятала, як важко було оговтатися після їхнього розриву, як складно було зібрати себе докупи. Тепер він знову стоїть перед нею і говорить те, що вона хотіла почути колись давно.

— А як щодо твоєї дружини? — запитала вона, не відводячи погляду. В її голосі лунала гіркота, яку вона вже не могла стримати. — Ти вирішив одружитися з нею. І що тепер? Просто візьмеш і підеш?

Джейсон опустив погляд, коротко зітхнувши.

— Наші стосунки вже давно не працюють, — сказав він тихо. — Я хотів спробувати, хотів дати їй шанс. Але я більше не можу жити з нею, знаючи, що моє серце належить іншій людині. Тому я подам на розлучення.

Еллісон була вражена, але намагалася не показати цього. Вона відчула, як її тіло трохи напружилося, коли почула його слова. Він справді вирішив піти на такий крок?

— Ти подаш на розлучення? — повторила вона, намагаючись знайти правильні слова. — І ти думаєш, що це виправдовує те, що ти зробив?

— Ні, — відверто відповів Джейсон, дивлячись їй у вічі. — Це не виправдовує. Але це моя спроба виправити своє життя. І я хочу, щоб ти знала: я все ще кохаю тебе, Еллісон.

Серце Еллісон затремтіло. Вона давно не чула цих слів від нього, і тепер, коли він вимовив їх, у неї знову загорілося те саме почуття. Вона так довго намагалася поховати ці емоції, переконати себе, що більше не любить його. Але тепер, коли він був тут, перед нею, усе стало набагато складнішим.

— Це не так просто, Джейсон, — сказала вона, намагаючись залишатися твердою. — Ми не можемо просто повернутися до того, що було. Ти зрадив мене, залишив. І я не знаю, чи зможу пробачити це.

Джейсон слухав її уважно, його обличчя було серйозним і напруженим.

— Я розумію, — сказав він, — і не прошу тебе прийняти мене відразу. Але дозволь мені хоча б спробувати. Дай мені шанс довести, що я змінився. Я знаю, що наші стосунки зруйнувалися через мене. Але, будь ласка, Еллісон, не закривай двері назавжди.

Еллісон відвела погляд, дивлячись на порожню чашку кави перед собою. Її серце билося так швидко, що вона боялася, що він почує це. Усе в ній кричало про те, що вона не повинна знову дозволяти йому входити в її життя, але її серце шепотіло інше.

Вона повільно підвела погляд на нього і побачила в його очах те, чого не бачила раніше — справжнє каяття, справжній біль.