Читати книгу - "Життя там де є смерть , Аннабель Вікторі Лільмонд"

   "Любов не завжди залишає нас щасливими, але завжди дає уроки."

На жаль, нам не судилося кохати.
Мене ти зрозумій і відпусти.
Нам неможливо в ніжності так потопати,
Один для одного чужі.
Жорстока доля нам припала,
Дала надію хибну на любов.
А ми, як кошенята ті сліпі,
Не бачили різниці слів та дій.
Ми не зуміли, не змогли!
Помилок наробили чимало,
Не зрозуміли відчуття —
Кохання то?
Чи гра без правил?
Але не пізно відійти,
Є час піднятися на ноги.
І гордо голову підняти — забути!
Про невдале те минуле.
Пройти та не дивитися на очі,
Які, так зазнавали про кохання.
Є шанс — можливість покохати знову.
Але... триває втрата та болюча.
Програєш в довгу лінію життю.