Читати книгу - "Зіграй зі мною, Ліана Меко"

Батько хвилюється. Похмурішає з кожним днем дедалі сильніше, занурюється в себе, зачиняється у своїй раковині, дедалі більше мовчить, думає про щось, випадає з реальності. Це тривожний дзвіночок. Це погано. Дуже погано.

Тітка Ася кілька місяців тому говорила, що він у стійкій ремісії і можна навіть спробувати медикаментозні канікули, але, здається, Ріка все зіпсувала. Якщо батькові стане гірше, вона собі не пробачить. Якщо все знову повернеться...

Ні, не можна цього допустити! Ні в якому разі. Треба взяти себе в руки, привести до ладу. Робити вигляд, що з нею все добре. Треба постаратися робити те, що зазвичай, тоді він повірить і хоч трохи заспокоїться. Треба йти в срану школу, готуватися до чортових іспитів. Так, намазати обличчя якоюсь загоювальною маззю, закинутися знеболювальним і йти.

То-то однокласнички офігіють, коли її побачать у такому вигляді. Хтось, можливо, навіть порадіє. Наприклад, той самий Шаргородський...

До речі, Шаргородський. За переживаннями про тата Ріка якось навіть і забула про однокласника. Але ж його прихід - це те, про що справді варто було поміркувати.

У те, що його надіслала Таєчка, вірилося слабо. Так, вона могла, звісно, попросити однокласників навідатися до Ріки - це цілком у її стилі, але хто б погодився на таке?

Шаргородський не пішов би навіть під страхом тортур. Гордість би не дозволила, та й узагалі, навіщо йому це? Він на Ріку завжди дивився, як на помийного жука, він її зневажав. Що могло змусити його вийти з його затишного, заможного маленького світу і пірнути в цю дірку - сіру, похмуру і убогу? Вийти з життя в їхньому гарному, ідеально впорядкованому, щедро обставленому будинку, елітному районі, де кожен будиночок пасує один одному, де траву завжди підстрижено, ніколи жодного сміття на видноті, - і добровільно зануритися в цей смердючий бруд. У Шаргородського хороми більші, ніж уся вулиця Ріки.  Та в нього один парфум коштує дорожче, ніж її будинок! Він би не принизився, не зійшов би до походу в цей ведмежий кут. Він би не став.

Може це жарт якийсь? Розіграш? Якась дебільна суперечка? Перевірка «на слабо» або ще якась безглузда мажориста хрінь. Може мажорик просто занудьгував і вирішив полоскотати собі нерви?

Ріка зітхнула, стиснувши зуби, мотнула головою. Пояснення має бути - але як його знайти?

Навряд чи їй вдасться докопатися до істини простими роздумами. Та й, власне, як би там не було, це не повинно було її надто хвилювати. У неї й без того було повно проблем, і важливіших. Потрібно було якнайшвидше відновитися, повернутися до звичайного життя, заспокоїти тата. Єдиними ліками, доступними їй на цей момент був сон. Тому Ріка залізла в ліжко, закуталася в тонку вовняну ковдру і заплющила очі.

Провалюючись у сон, відмахувалася від наполегливих думок про Шаргородського, переконуючи себе, що причини його приходу в будь-якому разі скоро стануть їй зрозумілими - вона повернеться до школи і все з'ясує. Не було сенсу ламати голову, ця дурість навряд чи коли-небудь могла повторитися: що б не штовхнуло мажора на цей вчинок уперше, Ріка була впевнена, що вдруге він сюди нізащо не поткнеться.

Однак за кілька годин до її кімнати увійшов тато і сказав, що до них знову приходив «той хлопець». Він дещо приніс. Здається, від однокласників.

Тато простягнув Ріці конверт. І, на її жах, у ньому виявилися гроші.