Читати книгу - "Право на істину, Олег Костянтинович Романчук"

— Містер Кінг, а чи не здається вам, що ви і ваші співробітники до якоїсь міри піддалися ілюзіям? Приміром, як людина, котра вперше заволоділа вогнем. Що з того вийшло, відомо з історії. Вас ніколи не брав сумнів, що відкриття синтезу Істини позбавить роботи політиків, журналістів, військових? Люди не матимуть з чого жити. Наскільки моральним і гуманним є ваше відкриття?

— Істина сама по собі високоморальна і високогуманна. Отже, наше відкриття є нічим іншим, як категоричним імперативом Добра. Вже те, що Істина давала змогу під час експериментів проникати на її різноманітні структурні рівні, говорить про те, що ми маємо справу з навдивовижу коректною, я б сказав, навіть шляхетною структурою-субстанцією.

— І все-таки нам здається, що найдоцільнішим у даному випадку буде провести опитування серед різних прошарків населення. Америка — найдемократичніша країна в світі. Опитування дасть змогу дізнатися про реакцію на відкриття істини її громадян.

Пропонуємо нашим телеглядачам недавно відзнятий сюжет. Ми в Нью-Йорку, на розі 81-ї стріт і авеню Колумба. В картонному ящику спить літня місіс…

— Хелло, мем! Час прокидатися. Вас вітає “Доброго ранку, Америко!” Відрекомендуйтесь, будь ласка, нашим телеглядачам.

— Сейра Річардс, 75 років.

— Дуже приємно, місіс Річардс. Отже, дорогі телеглядачі, на екранах наших телевізорів місіс Річардс. Дуже симпатична місіс. Вона неабияка оптимістка, адже не кожен зважиться вирушити на пошуки Щастя й Істини, як це робить вона, мандруючи містами і дорогами Америки. Хіба це не цікаве життя? Втім, у нас до місіс Річардс одне-єдине запитання. Скажіть, будь ласка, що ви думаєте про Істину?

— Що я думаю про Істину? Її ніколи не було й не буде. Я вже давненько…

— Спасибі, місіс Річардс. “Доброго ранку, Америко!” триває. Як ви щойно бачили й чули, навчена багатим життєвим досвідом людина стверджує, що Істини не існує.

Однак побалакаємо ще з одним стопроцентним американцем. Ми й далі в Нью-Йорку. Біржа праці. Як вас звати, містер?

— Стенлі Сміт, 39 років. П’ять років, як втратив роботу.

— Чудово, містер Сміт! У такому разі ваша думка про існування Істини буде однією з найоб’єктивніших.

— Істина — не що інше, як вигадка, що в більшості випадків належить урядові. Істина — це фікція!

— Спасибі, містер Сміт. Ми все-таки віримо, що ви зміните думку, буцімто Істину вигадує уряд. Америка — вільна країна, і кожен творить Істину на свій смак, на свій розсуд. Сподіваємося, що на біржі праці ви знайдете свою Істину. Рано чи пізно. Гуд бай, містер Сміт!

“Доброго ранку, Америко!” сьогодні привернула увагу наших глядачів — на телестудію без угаву дзвонять.

— Алло, слухаю вас… Я, Деббі Холл, “Доброго ранку, Америко!”. Даруйте, з ким я розмовляю? О! Сам Фред Лірсон — “Великий Дракон” ку-клукс-клану. Дуже люб’язно з вашого боку, що ви подзвонили. Так ви стверджуєте, що Істина існує? Гм… І в чому вона полягає, на вашу думку? Зрозуміло. Ви стверджуєте, що в Америці розвелося надто багато чорномазих? І ще ви кажете, що дотримуєтесь принципу: “Люби Америку або забирайся геть!” Що ж, це цікава точка зору. її і справді можна вважати істинною. Ми вам вдячні, містер Лірсон.

З ким я розмовляю? Редакція “Американського негра”? Бачите, корпорацію Ей-бі-сі цікавлять думки окремих громадян, а не, даруйте, офіційних, так би мовити, організацій. Отже, вибачайте…

Так, це “Доброго ранку, Америко!” З ким маю честь розмовляти? Баптистський проповідник містер Філен з Айдахо? Раді чути. Отже, ви стверджуєте, що якби Істини не існувало, то людина повинна б її вигадати? Дуже слушна думка…

Хвилинку… Нам зателефонував колишній помічник президента з питань національної безпеки. Він стверджує, що істинним є тільки те, що становить сферу життєвих інтересів СПІА. Повинен сказати, що мені особисто імпонує патріотизм екс-помічника. Оце й справді Істина! Справжня Істина по-американськи. Ви зі мною не згодні, професоре?.. Перепрошую. Ще один дзвінок. Так, це я — Деббі Холл, “Доброго ранку, Америко!” З ким я розмовляю? Томас Шорн, 9 років? Хелло, Том! Дуже радий, що ти зателефонував нам. Ей-бі-сі надзвичайно цікавить твоя думка. Ти кажеш, що Істина — це тато й мама, ліс і дерева, сонце й земля… Оригінально, надзвичайно оригінально. Спасибі. Томе, ти нам дуже допоміг.

— Це знову я — Деббі Холл, корпорація Ей-бі-сі, “Доброго ранку, Америко!” Сьогодні я веду репортаж із Вашінгтона. Як ви вже знаєте, дорогі телеглядачі, з наших попередніх передач, Істина, синтезована в лабораторії професора Кінга, була відправлена в Білий дім для аналізу. Отже, ми з вами присутні на засіданні спеціальної комісії палати представників держдепартаменту, а також представників Пентагону і ЦРУ, які бесідують з професором Кінгом. Говорить голова комісії Френк Девіс.

— Ми досконало вивчили отриману у вашій лабораторії субстанцію, яку ви, містер Кінг, називаєте Істиною. Більшість членів комісії так вважати не схильні. Тому ви повинні відповісти на деякі наші запитання. Коли були намічені зачатки Істини?

— Минулого року.

— Виходить, до цього дня Істини не існувало?

— Річ у тім, що всезагальна Істина існувала завжди, однак відкрилася вона нам, ученим, лише того пам’ятного дня…

— Якщо бути точним, то Істину відкрили навіть не ви, професоре, а ваш асистент.

— Ви хочете сказати, що я приписав собі відкриття Істини?

— Ні, цього ми не стверджуємо. Однак з формального погляду це відкриття пропагувати мали не ви. І, зрештою, ваш асистент має цілковите право подати на вас у суд.

— Він цього ніколи не зробить. Стівен Росс — порядний хлопець. Справжній джентльмен, який добре знається на науковій етиці.