Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » КРАХ, Альберто Моліна Родрігес 📚 - Українською

Читати книгу - "КРАХ, Альберто Моліна Родрігес"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "КРАХ" автора Альберто Моліна Родрігес. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 41
Перейти на сторінку:
поличках — обривки електропроводки, магнітофонні стрічки, електроінструменти. На столику під поличками — маленький магнітофон. Під вікном від стіни до стіни — вузький стіл. На столі — радіопередавач RF-48А, поруч — приймач з набором селекторних кристалів з частотами RF-49. Перед апаратами на гвинтовому стільці сидів майже лисий чоловік з витрішкуватими очима. Він не зводив погляду з приймача.

Минуло кілька хвилин, і залунала мелодія пісні «Нічний обхід» у виконанні струнного оркестру. Витрішкуватий ввімкнув магнітофон. Пісня закінчилась, і після неї пішов монотонний перелік цифр.

— Сім, вісім, вісім, чотири, один, три… дев'ять, нуль, чотири… Чоловік записував. Через сім хвилин знову залунала пісня, прийом закінчився.

Чоловік згорнув папір, сховав до кишені. Засунув аркуш з ключем до коду у шухляду, вийшов до вітальні, сів на диван біля столика з телефоном, запалив. О дванадцятій десять задзвонив телефон. Волосаті пальці ліниво зняли трубку. Майже не ворушачи товстими губами, чоловік промовив:

— О'кей.

На другому кінці пролунав гучний голос:

— Кіт.

— Я чекав на твій дзвінок.

— Що? Є щось?

Волосаті пальці Серафіна Діаса спроквола розправили папірець:

— Так. Давай записуй.

Серафін примружив витрішкуваті очі, заворушив товстими губами:

— «Гості прибувають чотири години після нічного обходу якщо бризи порядку».

— Ще щось?

— Ні, — сказав Серафін і потис плечима. — Це все.

В голосі Кота — здивування…

— Але ж… Серафіне, чи до тебе не дійшло?

— Я… А хіба що?

Кіт розсміявся:

— Серафіне, це означає, що свято скоро. Слухай уважно. Залишайся вдома, чекай на мої вказівки. Відтепер я можу подзвонити першої-ліпшої хвилини, а не лише о дванадцятій, як було досі. Зрозуміло?

Товсті губи Серафіна витяглися для відповіді, але в трубці клацнуло — розмову закінчено. Ще кілька секунд Серафін витрішкувато дивився на телефон, потім лице його проясніло. До нього дійшло, що хотів сказати Кіт.

ДЕЩО З НЕОПУБЛІКОВАНОГО

В перші роки після перемоги кубинської революції за кордоном формувалися з емігрантів різноманітні контрреволюційні групи. Єднала їх одна мета: силою зброї задавити революцію. Поширеною тактикою їх підривної діяльності була «неоголошена війна по-кубинському: створення озброєних осередків шляхом закидання невеликих диверсійних груп, перед якими ставилося завдання нападати на воєнні об'єкти та іноземні торгові судна, що проходили біля берегів Куби.

Відомий план «Омега» теж був націлений на «війну по-кубинському». Та «Омега» провалилася, всіх її учасників було схоплено через кілька днів після висадки біля берегів Баракоа в провінції Орієнте.

Серед них був і Ромуальдо Мартінес Крус, за кличкою Кіт, чоловік з великим досвідом контрреволюційної діяльності.

Через кілька років після провалу Кіт познайомився у в'язниці з Карлосом Кареньйо, агентом ЦРУ, якого схопили під час висадки на півночі провінції Матансас. Тоді ж Кіт включився у контрреволюційну змову, якою із в'язниці керував Кареньйо.

На початку грудня чотирнадцять керівників змови попали в руки органів державної безпеки. А через два дні, 31 грудня, Кіт вийшов з Хібакоа, в'язниці, де відбував покарання.

Він встановив контакти з членами різних контрреволюційних груп, які уникли революційного суду, і створив власну мережу, посилену новими членами. Його роботою безпосередньо керувало Центральне розвідувальне управління США.

Кіт виявив себе розумним організатором. Ніхто з його людей не був арештований, а результати їх шпигунської діяльності заслужили похвалу хазяїв. ЦРУ з його допомогою запланувало новий удар по революції: висадити у повітря і повністю зруйнувати нафтоперегінний завод Ньїко Лопеса, той, що в бухті Гавани.

П'ятниця, 22 березня.

На світанку.

Маленьке приморське селище Бока Сієга було безлюдне в цю передсвітанкову годину. Непроглядну пітьму прорізав промінь фар «кадилака». Як привиди, металися в снопі світла силуети дерев край дороги. В машині сиділо четверо. Вони мовчали, напружено вглядаючись у темряву.

Біля одного з будинків машина зупинилася. Кіт, який сидів за кермом, вимкнув фари. Пітьма згустилася.

— Це тут, — порушив тишу його голос.

— Заждіть хвилинку.

Кіт відчинив хвіртку, пройшов палісадник, біля дверей зупинився, кинув пильним оком навколо. Вулиця була безлюдна. Недарма він вибрав Бока Сієга. Тут будинки стояли досить далеко один від одного. Починався час відпусток, і поява кількох чоловік не викличе підозри. В Гавані це було б неможливо — дуже вже пильні були люди з комітетів захисту революції.

Кіт витяг ключ, відчинив двері і махнув тим, хто сидів у машині. Вони вийшли, обережно пішли до будинку. Кіт зачекав, доки зайде останній, ще раз огледівся і зачинив за собою двері.

Посеред просторої кімнати стояв довгий вузький стіл. На ньому — нотатники, олівці, попільнички. Кіт запросив:

— Влаштовуйтесь, сеньйори.

Пабло Аренсібія, керівник операції, і Вільям Лейва, експерт з підривної техніки, сіли на диван. Освальдо Делас, помічник Кота, вмостився в кріслі. Кіт підсунув друге крісло, всівся зручно напроти Пабло Аренсібії, посміхнувся широко, блиснувши золотим зубом:

— Сподіваюся, ви задоволені. Щонайкраще все обійшлося, хіба ні?

Пабло Аренсібія наче й не. чув. Він витяг з кишені сорочки сигару, відкусив кінчик, запитав, не дивлячись на Кота:

— На об'єкті щось змінилося?

На відміну від Кота говорив він чітко, гучно. Кіт скривився:

— Ні. Усе, як давніше.

Аренсібія чиркнув запальничкою, провів язичком полум'я вздовж сигари, потихеньку повертаючи її, щоб вона пройнялася ароматом. Кота пересмикувало від його витончено-самовдоволеної манери триматися. Він перезирнувся зі своїм помічником.

Аренсібія затягся, розігнав рукою дим:

— Добре. Спершу уточнимо ситуацію і

1 ... 6 7 8 ... 41
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «КРАХ, Альберто Моліна Родрігес», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "КРАХ, Альберто Моліна Родрігес"