Книги Українською Мовою » 💙 Класика » З вершин і низин, Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "З вершин і низин, Франко І. Я."

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "З вершин і низин" автора Франко І. Я.. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 6 7 8 ... 126
Перейти на сторінку:
class="p1" style="">Зілля, що лиш цвіте

З-за райських меж…

Ох, і коли ж ти те

Зілля найдеш?..

 

16 іюля 1883

IX
ПІСНЯ ГЕНІЇВ НОЧІ

 

 

По боях земного життя

Чи в повні свіжих сил;

В утомі з довгого пуття

Чи в першім маху крил;

Чи вниз літа склонили скрань,

Чи в серці рай весни,-

Сюди, вандрівче, ти пристань!

Засни! Засни! Засни!

 

Що́ земний шлях, що́ земний бій,

Ненависть і любов?

Тут ніч, тиша і супокій

Без снів і без оков.

Тут болю, ані втіх нема,

Морозу, ні весни,

Тут забуття, спокій і тьма -

Засни! Засни! Засни!

 

Припадь істотою цілов

Природі до грудий,

Туди верни, відкіль прийшов,

Напій безсмертя пий!

Почате в бою тіло те

Знов в вир бездонний пхни,

Що вічно смерть з життям плете,-

Засни! Засни! Засни!

 

А дух? Се ж іскорка лишень,

Се огник, нервів рух!

Розпадесь мозок, то й огень

Погасне, згине дух.

Воскресних не лякайсь казок,

Хай для дітей вони!

Остатній біль - побідний крок!

Засни! Засни! Засни!

 

10 дек[абря] 1882

 

 

 

I. НА СУДІ

 

 

Судіть мене, судді мої,

Без милості фальшивої!

Не надійтесь, що верну я

З дороги «нечестивої»,

Не надійтесь, що голову

Пред вами смирно схилю я,

Що в добрість вашу вірити

Буду одну хоч хвилю я.

 

Судіть мене без боязні -

Таж сильні ви, то знаєте!

Судіть без встиду, таж ви встид

На прив'язі тримаєте;

Судіть, як каже право вам,

Судіть остріше, тяжче ще -

Таж ви і право - то одно

В одній машині колісце.

 

Одно лишень, прошу я вас,

Скажіть виразно й сміло ви:

Яка вина моя і тих,

Що враз зо мною йдуть і йшли?

Скажіть виразно: «Люди ті -

Се зрадники! Вони хотять

Перетворить, перевернуть,

Звалити наш суспільний лад!»

 

Та й ще скажіть, за що хотять

Перетворити лад цілий?

За те, що паном в нім багач,

А гнесь слугою люд німий,

За те, що чесна праця в нім

Придавлена, понижена,

Хоч весь той ваш суспільний лад

Піддержує й живить вона.

 

За те, що дармоїдство тут

З робучих рук ссе кров і піт;

За те, що тут з катедр, амвон

Ллєсь темнота, не ясний світ;

За те, що ллєсь мільйонів кров

По прихоті панів, царів;

За те, що люди людям тут

Кати, боги, раби гірш псів.

 

А ще скажіте, як сей лад

Перевернути хочем ми.

Не зброєю, не силою

Огню, заліза і війни,

А правдою, і працею,

Й наукою. А як війна

Кривава понадобиться -

Не наша буде в тім вина.

 

Та ще скажіть, що ви й самі

Не відмовляєте нам то,

Що правду ми говоримо,

Що прямо, чесно ми йдемо

За правдою. Все те скажіть,

Судді мої, по щирості,

Тоді в ім'я сього ладу

Судіть мене без милості!

 

30 апр[еля] 1880

 

II. МИЛОСЕРДНИМ

 

 

Нехай і так, що, мов черв’як,

Затоптаний в багно життя,

Оскорблений, унижений,

З гнівом в душі вмираю я;

Нехай і так, що, в старця мов,

Похилий мій, нужденний вид,-

Та все ж ваш дар непрошений

Глибоко грудь мені ранить.

 

Нехай і так, що добрі ви,

І чесні ви, і щирі ви,

Що з милосердя даєте

Старцеві милостині ви;

Та милостині вашої

Я не благав, я не просив -

За що ж ви дар той тичете,

Щоб руку мні наскрізь палив?

 

І хто ж вам право дав таке,

Щоб милувались ви сей час

Над кождим, у кого лице

Не так щасливе, як у вас,

В кого уста безкровнії,

Погас в очах веселий жар

І одіж драна голосно

Говорить: бач, се пролетар?

 

Хто знає, може, драний той,

Блідий, нужденний пролетар

Не хоче милості, вважа

Пощочиною всякий дар?

Хто знає, може, слова лиш

Прихильного від вас він жде,

А може, найвдячніший вам

За ваше мо́вчання буде́?

 

А може, дар той, за котрий

Вас ваша совість похвалить,

Його важким униженням,

Мов п’ясть, додолу повалить?

А може, за той дар, що в вас

Із милостивих рук плине,

Він милість вашу дешеву

І руки ваші проклене?..

 

12 іюня 1880

 

III. SEMPER IDEMI 3

 

 

Против ро́жна перти,

Против хвиль плисти,

Сміло аж до смерти

Хрест важкий нести!

 

Правда против сили!

Боєм против зла!

Між народ похилий

Вольності слова!

 

З світочем науки

Против брехні й тьми -

Гей, робучі руки,

Світлії уми!

 

Ще те не вродилось

Остреє залізо,

Щоб ним правду й волю

Самодур зарізав!

 

Ще той не вродився

Жар, щоб в нім згоріло

Вічне діло духа,

Не лиш утле тіло!

 

3 апр[еля] 1880

 

IV. ІДЕАЛІСТИ

 

 

Під пнем перегнилим в болоті гнилому

Вертяться, клубляться дрібні черв'яки:

І вродились, виросли й гинуть у ньому,

А другі їх тілом живуть залюбки.

 

1 ... 6 7 8 ... 126
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «З вершин і низин, Франко І. Я.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "З вершин і низин, Франко І. Я."