Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

Арнольд

- Ну ось, а ти переживав. Все добре пройшло. Ти куди далі? Додому?

- Та ні. Тут є готель при ресторані. Я випив, таксі не хочу, а за кермо не зможу сісти.

- Так, Арні. Ти п'яний. Ніколи тебе не бачив у такому стані. Що трапилося?
Що трапилося? Та нічого такого! Просто думки різні, минуле нарило, та й… Якась депресуха. Може я просто давно не розслаблявся? Точно. Робота – будинок – робота. І так 20 годин на добу останнім часом. Але результат досяг своєї мети. Ми уклали вигідний контракт, так що можу спокійно летіти додому до Елі, а потім влаштувати маленьку відпустку на якихось островах, поки не вирішив правда де.

- Просто вимотаний роботою. Хочу зняти номер та  розслабитися.

- Хороша ідея. Може, й дівчинку тобі викликати? Що б гарно розслабився?

- Ні, я не дуже за такими дамочками. Ніколи не платив за секс.

- Ти знаєш, іноді хочеться щось змінити. Я навіть іноді дозволяв собі таким чином розслаблятися. Хоч і люблю дружину, але іноді хочеться когось жорстко трахнути, з дружиною такого не можу дозволити.

- Знаєш, багатьом жінкам подобається, коли з ними саме жорстко. Вік ванільних панянок давно минув.

- Так, Арні. У чомусь ти маєш рацію. Але з коханою жінкою складно поводитися грубо.

- Хто знає, може, твоя дружина саме цього бажає?

– Ні. Це навряд чи, я якось дозволив собі більше, залишив на її шкірі синці. Соромно було.

- Ох, Джерте. Давай припинимо цю розмову. Ти зараз до дружини в ліжечко, а я один буду. Тож – давай прощатися.

- Добре. Тоді в офісі за три дні зустрінемося. І обговоримо подальші дії. Ти ж у відпустку збирався?

- Так. Місяць. Адже я заслужив?

- Ще питаєш. Звісно, ​​заслужив.

- От і відмінно.